Всі події
, які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони
відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності
від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей
проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не
можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а
природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не
поза нею. Прекрасний приклад цього <span>Тореадори з
Васюківки"- це пригодницько-гумористична повість. Історія ця надзвичайно
цікава. Події, описані автором, настільки захоплюючи, що хочеться читати цю
книгу від першої до останньої сторінки ще і ще. </span><span>
Головні персонажі повісті — це Ява Рень і Павлуша
Загородній. Вони звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники,
фантазери та "зривщики дисципліни".
<span>У одного з них дуже незвичне ім'я — Ява. В повісті
розповідається, що то він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора
роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло
"Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до
собачого хвоста. У Івана "руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно
вкрите веснянками." Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай
саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою
прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець
здатний не тільки на бешкетування: коли сталася прикра подія з
переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з
української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон
Кукурузо". </span>
<span>Павлуша Загородній — це кращий друг Яви. Він
більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє
стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. </span></span>
<span>Васюківські "тореадори" завжди мають
благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у
прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити
помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють
нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки
незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про допомогу хлопців під час
рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих
"шпигунів". </span>
<span>Бажання і наміри Яви і Павлуші дуже зрозумілі їх
одноліткам. Напевно, головне, про що хоче сказати автор: дружба — це велика
сила! І так важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою
в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації. Це дає нам
зрозуміти слова:безсмертя і добро-дружба;вічість і краса-друзі.Ось це і є
основою житя людини на землі.</span>
1). кріпацькі часи
3). Тема: показ важкого життя поневоленого народу.
Ідея: автор закликає народ до боротьби.
Головний герой оповідання — білий кінь Шептало, який працює на одному з господарств, виконуючи разом з іншими кіньми важку й обридлу щоденну роботу, і терпляче зносить удари батогом від конюха Степана та хлопця-підпаска. Шептало згадує, як колись його, молодого й гордого, «зломили», осідлали люди, примусивши працювати на себе.
Часом ця робота була нестерпно принизливою для білого красеня, предки якого «гарцювали на залитім різнокольоровими вогнями помості, і милуватись їхньою красою щовечора сходилися людські натовпи». Найтепліші спогади коня пов’язані з дитинством, коли лошам-стригунцем весело бігав із матір’ю по квітучих лугах, слухаючи її розповіді про дідів-прадідів. А потім з’явились люди…
Мені дуже сподобалась балада "Вересовий трунок". Мабуть кожен хто її читав був вражений нею. Саме більше мені сподобалась любов до Батьківщини старого пикта. Він не пожалів свого сина та послав його на смерть. В наш час немає таких патріотів,а якщо і є то дуже мало.
1.Знайомство з героєм (хто? звідки? якого роду? чим займається?).
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.
3. Чи є прототип?
4. Портрет героя ( відповідність його внутрішньому світу).
5. Характер персонажа (у розвитку чи епізодично).
6. Соціальне значення героя.
7. Проблеми, які порушує автор через цей образ, їх актуальність.
8. Психологія характеру ( духовне багатство, моральна краса чи потворність).
9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Як пов'язаний з іншими героями ( кармічним (життєвим), емоційним, духовним зв'язком)?
10. Мова як засіб самовираження героя.
11. Ставлення до нього автора й інших дійових осіб.
<span>12. Моє сприйняття героя, над чим змусив замислитись.</span>
