<span>Село - села ,
живе - жити,
несу - нести,
теплiшати - тепло,
медовий - мед,
великий - велич,
широкий - ширший,
лежить - лежачи,
високий - вись,
шелестить - шелест,
межа - межі.</span>
Квіти конвалії - родовий, приїхати з дачі - родовий, вичитати з книжки - родовий, пір'я синиці - родовий, під'хати до площі - родовий, наїстися каші - родовий.
У дідуся на дачі я носив воду з криниці.
Я віддав свою книжку<span> другові.</span>
Ледачий,<span> лінивий, лежебокий</span><span>
</span>
Усі ми живем поміж людьми. І я вважаю, що люди -це невід'ємна частина нашого життя, адже ми маємо друзів, близьких, знайомих без яких досить важно обійтися як в моменти труднощів так і в щасливі. Проте з іншого боку це не дуже добре, тому що є різноманітні люди, які можуть образити когось, вдарити та навіть вбити.Варто пам'ятати такий вираз:як ти хочеш, щоб люди ставилися до тебе, стався до них так само. Я вважаю, що на це потрібно завжди звертати увагу, при будь яких обставинах.
Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час - і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.
