<span>«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,</span>
Бо ти для мене совість і закон»
Ліна Костенко
Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ.
9-10 березня в бібліотеці коледжу проходили шевченківські дні. Студенти мали можливість переглянути документальний фільм «Обличчя української історії: Тарас Шевченко», ознайомитись з матеріалами теки «Великий Кобзар». Бібліотекарі провели огляд тематичної полиці «Твоя Кобзарю, слава не вмре, не поляже», на якій представлена література про Т. Шевченка, та твори великого українця.
У незалежній Україні зроблено все, щоб віддати Кобзареві всю шану, повернути поету чималий народний борг. Сьогодні ми знаємо дуже багато про життя і творчість Тараса Григоровича. Нам відомо, що Шевченко не був ані святим, ані людиною, зануреною у надхмарні світи. Він був людиною розумною, інтелігентною та обдарованою. А життя Кобзаря можна вважати мірилом нашої історії.
Гортаючи сторінки Шевченкового «Кобзаря», ми маємо змогу замислитися й над власним життям. Сучасність заповнює нас, але ми ані на мить не забуваємо, чиїми сучасниками ми є. Так, бути сучасником Кобзаря – це велика честь. Тож любіть Україну як любив її великий геній.
Одного весняного ранку народилася маленька бджілка Жу-жу. Вилетівши з
вулика та озирнувшись, вона промовила: «Ой! Як добре навкруги! Все таке
зелене та пахуче». Неподалік було багато квітів - ціла галявина .Але
Жу-жу здалося що одна красива невеличка Квіточка їй всміхнулась. Коли
вона полетіла до неї Квіточка сказала: « Давай дружити,- мені буде дуже
приємно» . Жу-жу погодилася: «Будемо друзями!» Цілий день товаришки
сміялися та радувались сонячним промінчикам, а під кінець дня квіточка
подарувала бджілці квіткового нектару. Повернувшись у вулик вона заснула
дуже щасливою і усміхненою. Наступного дня подружки квіточки захотіли
також дружити з Жу-жу. Кожна з них запрошувала Жу-жу погомоніти та
повеселитися. За це їй давали краплинку солодкого цілющого нектару.
Одного
ранку Жу-жу як завжди прилетіла до Квіточки і побачила, що в неї
зламана ніжка. «Що сталося?»- запитала бджілка. «Вночі був сильний вітер
і в один ІЗ сильних поривів вітру моя ніжка не витримала і
зламалася...»-відповіла Квіточка та вронила невеличку сльозу з листочка.
«Не переживай, я тобі допоможу вилікуватися!»,- і полетіла до друзів за
допомогою. Цілий тиждень день - у - день бджілка прилітала та лікувала
бджолиним воском та нектаром ніжку, який давали її подружки –
квіточки.
І одного ранку прокинувшись бджілка побачила веселу та усміхнену
Квіточку яка запрошувала її погратися на галявині разом з іншими
квіточками.
Промайнуло літо. Прийшла осінь. Бджілка і квіточка
засумували, бо прийшов час розлучатися на зиму і йти лягати спати.
Заснувши, товаришки побачили один і той-же сон: про зустріч наступною
весною, про веселих та надійних друзів, котрі приходять на допомогу в
скрутну годину
Либіддю -[-о-о-=]
Якось так))...
Оголошення!!!
Дідусь хоче продати курочку рябу
А баба купити її назад
Якщо хочете, пишіть нам у соцмережу
Н.в Приїхав у місто
Р.в Приїхалого у місто
Д.в.Приїхалому у місто
З.в.Приїхалого у місто
О.в Приїхалим у місто
М.в. у(в) приїхалого у місто