Я пам'ятаю, що я робив багато поганих вчинкі звіснож мені за них було соромно. найбільш поганий вчинок в мене трапився у 5 класі до мене підійшоа хлопчик і сказав ,що я боягуз, але я недумаючи його вдарив тому що я хлопчик і маю за себе заступатися. Звіснож я отрима непереливки від батьків але я недав себе образити.
Моє село найпрекрасніше з усіх .У ньому є багато гарних домівок,у яких живуть мої друзі.Тому я часто хожу до них.А ще у нашому селі живуть птахи,їх там дуже багато.І не тільки звичайні горобці,а й прилітають на літо папуги.Моя сусідка підгодовує їх.у нас є школа та дитсадок.
У моєму селі є ліс,там є річка та ставок.тому там завжди багато рибалок.
Що найпрекрасніше,так це те що та мої рідні бабуся та дідусь.БІля їхнього будинку є магазин,тому далеко ходити їм не потрібно.
Моє село прекрасне тим,що тут не їздять машини і тому тут свіже повітря .
Я дуже люблю своє село!
У-префікс,сміх-корень,а-суфікс,ться-також суфікс
Букв 6, звуков 6:
б →
[б'] — согласный, парный мягкий, парный звонкий
е →
[и] — гласный, безударный
р →
[р'] — согласный, парный мягкий, непарн. звонкий, сонорный
ё →
[о] — гласный, ударный
з →
[з] — согласный, парный твердый, парный звонкий
а →
[а] — гласный, безударный
Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (лат. vocativus) позначає звертання до певної особи чи предмета. Кличний відмінок посилює стилістичні функції звертань.
Кличний відмінок мають усі іменники першої, другої та третьої відмін в однині.
У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного відмінка:
Називний відмінок, або номінатив (лат. nominativus) відповідає на запитання «хто?», «що?». Отже ГОРОХ так і залишиться гороХ
