На мою думку народна пісня відображає душу народу. У кожній пісні зображена певна подія нашої країни. Завдяки народним пісням ми можемо дізнатися про обряди та звичаї наших предків. Особисто я коли чую якусь нову для себе пісню намагаюсь вдуматись в кожне солово, поринути у думки людини, яка написала цю пісню. Кожна пісня доносить нам певну річ, до якої ми повинні прислухатися. Народну пісню потрібно цінувати, для нас це путівник по минулому. Думаю допоможе))
Наші милі домашні тварини здаються нам унікальними, несхожими на інших собак чи кішок. Дивишся на Тузика чи Мурку, і здається, ніби все розумієш, про що він тобі каже. Хоча розмова ваш відбувається на різних мовах.
<span>А як же спілкування з іншими тваринами? А з птахами? Пізнав людина мови звірів? </span>
<span>Учені не раз намагалися проникнути в світ тварин і навчитися спілкуватися з кожною живою істотою на їх мові. Одному досліднику вдалося записати на магнітофонну стрічку звуки, які видають шпаки, коли їм загрожує небезпека. Потім він включив магнітофон із записом. Коли птахи почули сигнал небезпеки - відразу полетіли. </span>
<span>Відомо багато випадків, коли тварин навчили говорити. Так, у дресирувальника Дурова собачка могла вимовляти слово «ма-ма». Один кіт заговорив ... по-азербайджанські. Ворону навчили рахувати до чотирьох, а вовка - до десяти. У цирку можна часто побачити, як звірі й птахи складають і віднімають числа (це і слони, і мавпи, і папуги, і собаки, і кози). </span>
<span>Папуги, шпаки, ворони дуже добре вміють вимовляти слова і навіть пропозиції, наслідуючи людського голосу. Один папуга вивчив 120 слів! </span>
<span>Всі знають, як різноманітний «мова» кішок і собак, особливо домашніх, які живуть поруч з людьми. Деякі з них дуже люблять «поговорити» з господарем. Біологи вважають, що дорослі дресировані собаки розуміють до 120 слів людської мови. </span>
<span>Всі тварини користуються звуковими сигналами. Так, курка видає більше 10 сигналів, свиня - понад 20, дельфін - понад 30, соловей - кілька десятків. Ці сигнали висловлюють гнів, страх, заклик, задоволення. </span>
<span>Відомий випадок, коли чоловік із дружиною взяли в будинок малятка шимпанзе на ім'я Вікі і виховували її як свою власну дочку. Вікі навчилася говорити «тато», «мама», «чашка» і ще кілька слів англійською мовою. Але найбільше вона любила говорити з допомогою жестів або за допомогою картинок. Подружжя вирішило навчити її мови жестів. </span>
<span>Вони давали їй картинки, іграшки, книжки. Віккі навчилася малювати, користуватися посудом, зубною щіткою. За три роки вона вивчила 132 знака американського жестової мови. Розуміла кілька сотень інших знаків. Але говорити більше вона так і не навчилася. </span>
<span>Вчені прийшли до висновку, що голосовий апарат мавп не пристосований до членороздільної мови. Уміння видавати звуки, подавати сигнали, навіть повторювати слова зовсім не означають, що тварини мають такий же мовою, як і людина. </span>
<span>Але все-таки деяким навичкам людської мови тварин можна навчити. </span>
<span>Вчені з'ясували, що легше за все навчити людському мови дельфінів. Дельфіни легко запам'ятовують і відтворюють слова, розуміють їх значення. У дельфінів відмінний голосовий апарат. Вони дуже товариські, люблять грати, допомагають один одному. Якщо один з них поранений і не може виринути, то інші піднімають його нагору, щоб він ковтнув повітря. Відомі випадки, коли дельфіни рятували потопаючих в море людей. </span>
<span>Дельфіни спілкуються не лише між собою. Коли черепахи вирушають до Нікорабскім островам відкладати яйця, їх супроводжують дельфіни. Черепахи не відразу виходять на берег, а чекають сигналу дельфінів, які оцінюють обстановку на узбережжі. </span>
<span>Тварини, як і люди, мають свої умовні звуки, жести. Вони багато чого б нам розповіли, багато намагаються донести і зараз. Було б добре, щоб людина завжди розумів тварин, розмовляв на мовах людських і звірячих, але залишався при цьому завжди тільки людиною.</span>
Яскравого дивного чоловіка, я відкрила вікно не розуміючі, що я роблю. він мені протянув руку та повів у чудовий яскравий сон там були птахи, коти з цукрок та навіть дерева були вкриті ментоловими цукрками. Потім раптово все закінчилось, бо це був лише мій дивний сон.
Дістаю з кишені новий мобільний телефон. Одна кнопка- на екрані дерев'яні полиці, а на них- віртуальні книжки. Доторкаєшся пальцем, а перед твоїми очима- електронний варіант книги.
Минулого року, у вересні, українські дев’ятикласники вперше стикнулися з проблемою, що полягала у відсутності більшості підручників. Цьогоріч їх взагалі практично не було. Запропонували альтернативу: підручники в інтернеті. Спочатку було зовсім незвично, але з часом...
Сьогодні, а за вікном уже грудень, десятикласники досі не отримали деяких підручників. І як би нас не переконували в тому, що доступ до навчального матеріалу в школярів є, заперечувати можна: працювати з електронними книжками значно важче.
Це і є основною проблемою і найвагомішою причиною повільної загибелі бібліотек. До їхніх полиць учні, студенти та й будь-які громадяни звертаються значно рідше. Книги припадають пилом, сотні сторінок від сьогодні і назажди залишаються неперегорнутими...
Одна з найбільших світових публічних компаній, корпорація “Ґуґл”, планує оцифрувати, тобто перевести в електронний варіант, якнайбільшу кількість книг. Причиною цього компанія називає затирання книг, їх зникнення, інші причини. Інтернет-гігант працює над розширенням та вдосконаленням проекту “Ґуґл-книги”, в рамках якого планується відсканувати 7 млн книг 40 мовами. Після заснування в 2004 році такого проекту, з’являється також “Альянс відкритої книги”, яку створили об’єднані “Майкрософт”, “Яху” та “Амазон”.
Невже така світова угода, разом із “Ґуґл-книгами” та іншими, мабутніми проектами, замінять бібліотеки?
Бібліотеки гинуть мовчки. Сперечатися з прогресом справді важко, та й назвати його ідеї недоречними було би зовсім неправильно. Але чи зможе замінити книгу екран, який вже зараз для багатьох людей заміняє улюблені сторінки в вигляді бук-рідерів, айфонів, лаптопів та інших технічних надбань людства, покаже тільки час.
У всякому разі, книгу потрібно берегти. Систематизувати усю інформацію, яка збрігається у світових бібліотеках, практично неможливо.
