Мужній,сильний,відважний,безстрашний,войовничий.
Начиная с XVI века, малозаселённые земли нынешней Донецкой области стали заселять запорожские и донские казаки, беглые крепостные крестьяне, обедневшие дворяне из Украины (входившей в состав Речи Посполитой) и России. Основной этнической составляющей были русины (население Украины). Заселение современной Донетчины происходило на фоне непрекращающихся боевых действий на территории Поднепровской и Западной Украины, отягощенными карательными экспедициями Речи Посполитой.
В исторических документах (конец XVII — начало XVIII века) упоминаются как запорожские казаки. Скорее всего занимали самое «левое» ответвление казачества, находившиеся в конфронтации не только с правительством России и Речи Посполитой, но и с слободскими казацкими полками, и даже Запорожской Сечью.
Жили разрозненными небольшими поселениями. Центральная власть отсутствовала.
В связи с заселением территории современной Донецкой области, растворились в новом населении.
1 Розмова матерi та сина про долю
2 Квiтка щастя
3 Втеча хлопця з дому
4 Велика бiла птиця
5 Хвороба хлопчика
6 Пiзнавання усiх квiтiв
Продовження:
Остап із дідусем вирішують втекти із свого села у сусіднє. Там жив дідусь знайомий, тож деякий час вони жити у нього. Остап влаштувався на підробіток-допомагав кувати зброю для прикордонних козаків. Таким чином він хотів зблизитись із ними, щоб знову втекти за Дунай. Там сталось , що він сам став прикордонним козаком. Обманюючи ,,своїх,, він втікає(з дідусем) до Туреччини. Там зустрічає свою майбутню дружину. Мали 2 дітей. Жили довго та щасливо.
Вони разом писали про природу, закликали до поваги та любові свого рідного краю
