На календарі вже час для весни.
<span> Причаїлася холодна
зима десь у яру. Не хоче забиратися геть. Та не бояться її люди,
особливо молоді дівчата та хлопці. Допомагають весні долати зиму у
весняних хороводах: «ми цю пісеньку співаєм і весноньку викликаєм».
Носять зображення сонця. Побачило це велике сонце, усміхнулося, послало
багато промінчиків на землю, щоб привітатися із побратимами. Потепліло.
Розтанув сніг. Заспівали радісно дівчата: «ой минула вже зима, снігу,
льоду вже нема». Запалили солом'яне опудало зими. Перелякалася зима, та й
побігла від нестерпного жару у вічний холод. Почула заклики дівчат
весна, ступила на поріг, а з нею разом «прилетіли журавлі, і великі, і малі». </span><span> Природа прокинулась, зазеленіла та й зацвіла буйним цвітом для гарного майбутнього врожаю.</span>
Художні особливості твору:
Риторичні оклики: " Доборолися!","Добалакались!",
" Досварилися, аж гримить!"," Популяція!", "Нація!",
"Маси!","Упеклись! ", Українського пекла вогонь!".
Риторичні запитання:"що тебе продають?"(цей художній засіб можна віднести і до риторичних окликів і до риторичних запитань ).
Анафора:" Від кайданів, що волю сковують Від копит, що у душу б'ють Від чужих, що тебе скуповують","Українського пекла гримаси упеклися мені"
Рефрен, рядкове перенесення, дієслівна рима, анафора, гіпербола, епітет, тощо.
Ответ:
Объяснение:
Тема: зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX століття.
ідея: обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя
Ось відповідь: 1-в; 2-г; 3-б; 4-а
