Летить земля, кричать лелеки, і зорі падають до ніг. Я згодився, і ми разом гуляли по місту .Не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю . Ще сніг кругом, ще голі віти в дубс, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра)Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М.Івченко).<span>Я знову згадав ті хвилини, що душу п'яніли мою (В.Сосюра ).
</span><span>
</span>
-О привит,Микито!
-О Вовче, здоров був!
-Як справи,Микито?
-Та добре,але ти мене видволикаеш!
-А,що таке?
-Та я биг до дружини з сином!Вони ж хвори.Ось лики йим несу.
-А,ну бувай я теж поспишаю.
<span>-Бувай.
</span>
Але звірі не підходили, і тільки Ведмідь, ледве-ледве переводячи дух, запитав:
— А ти ж хто такий?
— Приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно і солодко говорив Лис.
Звірі трохи наблизилися до нього, але зовсім близько не важилися.
— Слухайте, любі мої, — говорив Лис
Микита, — і тіштеся! Сьогодні рано Святий
Миколай виліпив мене з небесної глини —
придивіться, яка вона блакитна! І, ожививши мене своїм духом, мовив: «Звіре Остромисле! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. Ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. Іди на землю і будь звірячим царем, заводь лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів!»
Почувши се, звірі аж у долоні сплеснули.
— Ой Господи! Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?
— Так, дітоньки, — поважно мовив Лис Микита.
Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. Зараз кинулися робити порядки. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних.
<span>Знов радість, знов оклики зачудування і подяки. От цар! От добродій! От премудрий І Соломон! Та за таким царем ми проживемо віки вічні, мов у Бога за дверми!
</span>
Н.Чотириста пятдесят девять Двісті двадцять шість
Р.Чотириста пятдесяти девяти Двохсот двадцяти шести
Д.Чотириста пятдесяти девятьом Двомстам двадцяти шістьом
З.Чотириста пятдесят девять Двісті двадцять сім
О.Чотирьомастами пятдесятьма девятьма Двомастами двадцятьма шістьма
М.на Чотирьохста пятдесяти девяти на Двохста двадцяти шести
1.Проте відволікаюся
2.про те що ти розповідаєш
3.полетіти у космос
4.я б це зробив
Квіточка:
квіточк - основа
квіт - корінь
очк - суфікс
а - закінчення
Розмова:
розмов - основа
роз - префікс
мов - корінь
а - закінчення
Малий:
мал -основа і корінь
ий - закінчення
Відгадка:
відгад - основа
від - префікс
гад - корінь
к - суфікс
а - корінь
Рослинний:
рослинн - основа
рос - корінь
инн - суфікс
ий - закіннчення