вікно {вікн[о] },дошка {дошк[а] }, паркет {парке/т\}, ваза {ваз[а] },квіти {квіт[и] },порох {порох[] } мені здається,що порох так і буде... лампочка {лампочк[а] }, портфель {портфел/ь\} я думаю має бути так...якщо щось не правильно вибачте
Готові домашні завдання напишіть в інтернеті
Написати твір на тему "Як ми збирали гриби" пропоную так:
Щоосені ми з батьками ходимо за місто по гриби. За нашим містечком є
невеличкий лісок, у якому дуже гарна природа. Ми сідаємо в машину,
набираємо кошиків та відправляємось у маленьку подорож. Потім, довго
гуляючи, шукаємо гриби. Це дуже весело та захопливо. Ніколи не знаєш, де
і який грибочок тобі трапиться. Назбиравши грибів, ми йдемо до машини
та розкладаємо столик.
Поки мама готує для нас їжу, ми з татом
перебираємо гриби. Тато – справжній грибник. Він напрочуд добре знається
на різних сортах цих рослин, тому їсти гриби нам ніколи не було
страшно. Коли грибочки перебрані, ми відправляємось додому. Вдома матуся
консервує гриби та жарить їх з картоплею. Смажені лісові грибочки наповнюють
чарівними ароматами нашу оселю. Похід по гриби зближує нашу родину та дарує нові емоції.
Якраз тоді, коли заклалась була велика держава, коли сподіватись було кращого життя, татари вкрили наш край і підрізали крила народу-орлу»
Коли Василь Васильович відчиняє кватирку, в кімнату разом з гуркотом моря влітають холодні краплини. Будинок, де живе директор школи, стоїть біля самісінького моря. З ганку можна спостерігати, як біля берега плавають прозорі медузи і повзають краби.Лампа з зеленим абажуром освітлює круглий стіл з купою школярських зошитів і всю невеличку кімнату. У кутку – етажерка, біля стіни – шафа з книжками. Карта земних півкуль займає майже півстіни. Поряд з етажеркою націлилась у стелю довжелезна підзорна труба на залізному триніжку. Василь Васильович жартома зве її телескопом. Мабуть, це найдорожча для нього річ у кімнаті.Директор школи захоплюється астрономією. Тихими зоряними ночами він виносить свій "телескоп” на ганок і наводить його на небо. Зорі мерехтять перед його очима, таємничі планети проходять свою путь. А недалеко внизу зітхає сонне море…<span>Василь Васильович сідає за стіл, присуває купу зошитів. Треба перевірити, як написали учні диктант. Адже він не тільки директор, він викладає мову й літературу. Василь Васильович заглиблюється у роботу</span>
