Учора ми всім класом ходили на екскурсію до океанаріуму. На вході нас зустрів пірат - гроза морів, з яким ми відправилися покоряти глибини. В першому залі океанаріуму була потонула на дні шхуна. В її ілюмінаторі можна було спостерігати за життям у підводному світі: плавні рухи рибок із дивовижними назвами, різнокольорові корали, незграбні краби та омари. А далі ми посправжньому занурилися у дивовижний підводний світ. <span>Потрапивши у скляний тунель, що знаходиться на глибині </span>два метри під водою,<span> ми замилувались поважною черепахою, яка пропливала саме над нами з почтом численних барвистих рибок. Від неї нас відокремлює лише акрилове скло товщиною 8 см. А потім ми відвідали акваріум для акул. Нам було дуже цікаво слухати екскурсовода та спостерігати за рибами.
</span>
Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Яблунівкою. Через село протікає тиха річка, яка заросла комишем. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови. А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі. На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби. Наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день. Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте в селі є навіть кілька двоповерхових будинків з квартирами. Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо краще жити серед природи.
Неволя окутала мене і мою душу.
Доброю,людиною треба бути завжди. Навіть коли тобі ця людина образила. Тому що коли ти будеж робити добро то и тобі будуть робити добро!
Опишите будь ласка картину Суворова