ЯК ЛИСТОПАД ДЕРЕВ НЕ ОБТРУСИТЬ – ДОВГА ЗИМА
БУТИ МУСИТЬ
<span>6
листопада – 190 років тому народився Щоголів Яків Іванович (1823-1898),
поет. Народився у м. Охтирка, нині Сумщина, у родині збіднілої
козацької старшини, освіту здобув у Харківському ун-ті, де великий вплив
на формування його світоглядності мали видатні вчені М. Костомаров, А.
Метлинський, І. Срезневський. У творах відображав історичне минуле
України – Запорозьку Січ, Козаччину – «Іде козак, іде чумак», «Неволя»,
«Хоче мене мати нелюбу оддати» і ін., у багатьох віршах змалював народні
вірування у відьом, вовкулаків: «Лоскотарочка», «Завірюха», описував
красу української природи: «Літні<span>..</span></span>
Білгород-Дністровська фортеця
розташована над берегом лиману.Вона
забезпечена зовнішніми захисними
спорудами, необхідними для зупинки
ворожих військ, і внутрішніми - для
організації ефективного опору. В першу
категорію входять башти, куртини і вхідні
ворота, а також інші складові елементи.
Протягом XV-XVII ст. козаки неодноразово
робили походи до аккерманських стін. А
XVIII століття принесло з собою три
російсько-турецькі війни. У 1770, 1779 та
1806 році московські війська відвойовують
місто у Порти, та турки вперто вертають
собі свою власність. Лише у 1812 р. за
Бухарестським мирним договором південь
Бесарабії з Ак-керманом переходять
остаточно до Росії. У 1832 р. фортеця
позбавилась свого стратегічного значення,
в 1896 р. її оголошують історико-
архітектурним пам'ятником.
Біля входу у фортецю, на обкладеному
плитами майданчику, де колись був
підйомний міст, видніється глибокий рів,
могутні зовнішні стіни фортеці, які дивують
своєю красою і своєрідною будовою.
Усередині фортеці в очі впадає багато
зелені, обширність і величавість
величезного двору з численними могутніми
баштами, з якими було пов'язано багато
цікавих переказів, легенд. Башти фортеці
навіть сьогодні вражають своїми розмірами.
Стіни її виділяються зубцями і
амбразурами. З правої сторони від входу у
фортецю розташовано місце розкопок
античного міста Тири.
З висоти пташиного польоту можна
побачити величну кам'яну квітку, що
виросла із землі - це прекрасна Білгород-
Дністровська фортеця. Акерманську
фортецю відвідувало багато видатних
людей. Олександр Сергійович Пушкін і Адам
Міцкевич, надихнувшись її виглядом, склали
прекрасні поеми «Цигани» і «Акерманські
степи».
В різний час місто і фортецю відвідали А.
Пушкін, Л. Українка, А. Горький, І. Нечуй-
Левицький, М. Кропивницький, К.
Паустовській, В. Катаєв, А. Міцкевіч і ін. З
початку XX ст. у фортеці діють
реставраційні роботи. 2 серпня 1963 р.
Указом Ради Міністрів України ухвалено
рішення про охорону Білгород-
Дністровської фортеці як архітектурного
пам'ятника.
Не дивлячись на численні історичні події,
ремонти і перебудови, фортеця зберегла
свою первинну структуру, є одним з
пам'ятників середньовіччя, що найбільш
збереглися, і, стикаючись з цією історією,
люди дивуватимуться її неповторністю. Вже
достатньо давно, і це стало доброю
традицією, у фортеці проводиться
міжнародний чемпіонат «Сталева Ліга» з
історичного фехтування. У змаганнях
беруть участь команди: Одеси, Києва,
Харкова, Донецька, Москви, Калінінграда
тощо.
Кожне слово складається з основи і закінчення. Закінчення виявляємо просто - для цього змінюємо слово за відмінками. Змінна частина і буде закінченням. Наприклад: небо, неба, небу, небом. Незмінною частиною є "неб" - це основа слова, яка підкреслюється квадратною дужкою знизу. А "о" в слові "небо" є закінченням. Цю літеру беремо у квадратик.
Далі ми повинні визначити корінь слова і афікси, тобто суфікси, префікси. Для цього добираємо спільнокореневі слова: небо, небесний, піднебіння, небожитель. Як бачимо, "неб" об'єднує всі наведені слова - це і є корінь слова. Афіксів, тобто суфіксів, префіксів дане слово не має. Отже в нашому випадку основа слова і його корінь співпадатимуть. Корінь слова позначаємо округлою дужкою над "н
Солов'їну(прикм., означення),барвінкову(прикм., означення) українську(прикм., означення) рідну(прикм., означення) мову(іменник, додаток) в дар(іменник, обставина) дали(дієслово, присудок) мені(займенник, додаток) батьки(іменник, підмет).
АЛЕ
Може бути, що конструкція "українську рідну мову" є одним додатком(підкреслювати без пробілів між словами одним пунктиром). Таке іноді зустрічається.
Речення: просте, неокличне, розповідне, двоскладове, поширене, ускладнене однорідними означеннями, повне
Виділеного слова не бачу