Теорія Радіона Розкольника у творі Злочин і Кара Допоможіть будь ласка Срочно надо

Знания

Українська література

1 ответ:

Sanji4 года назад

0 0

У Раскольникова існувала теорія, відповідно до якої усі люди поділялися на звичайних та над людей. Він вважав, що звичайні люди живуть за правилами, чесно, не порушуючи закон. А надлюди можуть з легкістю вчинити крадішку, бійку, злочин і навіть вбити. При чому совість в них була завжди чиста. Раскольников вирішив перевірити цю теорію на собі та дізнатися, до якого типу належить він.

Героїв роману «Злочин і кара» можна поділити за дві групи. Надлюди: Раскольников, Соня, Свидригайлов, Лужин, Альона Іванівна(лихварка). Звичайні люди: Дуня, Розуміхін, Порфирій Петрович, Настя, Катерина Іванівна, Мармеладові і т.п.

Читайте также

Помогите пожалуйста даю 20 балов письменно ответ на вопрос мне кажется что я не похожий на мальчика Яянина потому что.....

Лана71

Если ты читал этот рассказ, то сравни себя с ним, и напиши, чем ты на него не похож. Например: Мне кажется, что я не похож на мальчика Янина, потому что у меня серьёзный характер.

0 0

4 года назад

Яке враження справила на мене поема давня казка

Serj Marchenko [392]

Вона дуже цікава і гарна

0 0

4 года назад

Утворити вид поданих слив присливныкы Зима Нич Добрын на укр

igor474

Зима-взимку
нiч-вночi

0 0

4 года назад

Моє ставлення до федька з твору "Федько - Халамидник"

Одил атаев

Объяснение:

На початку оповідання Федько постає перед нами як "чистий розбишака", в якого наче біс вселився. Він сам ніколи не був спокійний і не давав спокою іншим, збиткуючись із хлопців-однолітків і часто доводячи їх до сліз. Федьковій матері жалілися на нього і діти, і їхні батьки, за що хлопець мало не щовечора отримував від тата прочухана. Федько мужньо переносив кару, не скрикнувши ні разу, не заплакавши. Батько, хоч і дуже гнівався на сина, після покари нагороджував його двома-трьома копійками за те, що син говорив правду. Бо Федько, якби схотів, міг би одбрехатися, але він не любив брехати, оскільки не любив і видавати товаришів.

Повною протилежністю Федькові є Толя — ніжний, делікатний, смирний, завжди чистенький, чепурненький. Йому, як і кожній дитині, теж хотілося гратися з хлопцями, і він приєднувався до Федькової компанії. Але коли він приходив додому забруднений, подраний, то, щоб не гнівалися батьки і не карали його, звинувачував у всьому Федька — і тому знову перепадало від батька.

Коли настала весна і скресла крига, Федько, який побував на річці і бачив початок льодоходу, запевнив хлопців, що наступного дня покатається на крижині. Друзі, зачаровані його розповіддю, вирішили теж піти на річку. До них приєднався Толя. Завзятому Федькові було мало просто покататись на крижині, як це робили інші. Він надумав перейти по крижинах на той бік річки і назад. До того ж його спонукає на цей небезпечний вчинок зневажливе зауваження Толі, що Федько на це не зважиться. Але Федько таки зробив, що надумав, викликавши захват присутніх.

0 0

3 года назад

Характеристика Захара Беркута(докладна )

Тамара57

Характеристика Захара Беркута

Захар Беркут — центральний персонаж однойменної повісті українського письменника Івана Франка. Він живе у селі Тухля і є ватажком тухольської громади. Він має 90 років. Все свідоме життя живе інтересами своєї громади. «Громада — то був його світ, то була ціль його життя».

«…Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. …Сад, пасіка й ліки — се була його робота».

Письменник розкриває перед читачем такі риси характеру Захара Беркута, як доброта, чесність, працьовитість, розсудливість, життєва мудрість. Ці риси розкриваються у важкий для народу час боротьби з монгольськими завойовниками. Він є автором плану подолання монгольської агресії, закликає на допомогу верховинців та загірян. За його пропозицією відбито раптовий напад монголів на Тухлю.

Патріотизм Захара Беркута яскраво проявився тоді, коли його син Максим потрапив у полон до монголів. Він любить сина, але відмовляється звільнити його з полону ціною поступки монголам. «Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі». Громадянські інтереси для нього важливіші за батьківські почуття.

«Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!» — ось слова Захара Беркута. 

Помираючи, Захар Беркут залишає мудрий заповіт своїм односельцям: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас».

Такі риси характеру цього персонажа викликають глибоку повагу у сучасного читача і мають слугувати прикладом для наступних поколінь людей.

0 0

4 года назад