Був собі дід та баба, та не було в них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі: - Ходім, бабо, в ліс по грибки! От пішли, бере баба грибки, коли дивиться - у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От вона дідові: - Дивись, діду, яка гарна качечка! А дід каже: - Візьмімо її додому, нехай вона у нас живе. Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком і посадили туди качечку, а самі знов пішли по грибки. Вертаються, аж дивляться, що в них прибрано, хліба напечено, борщик зварений. От вони до сусідів: - Хто це? Хто це? Ніхто нічого не знає. Другого дня знов пішли дід і баба по грибки. Приходять додому - аж у них і варенички зварені, і починочок стоїть на віконці. Вони знов до сусідів: - Чи не бачили кого? Кажуть; - Бачили якусь дівчину, від криниці воду несла. Така,- кажуть,- гарна, тільки трішки кривенька! От дід і баба думали-думали: "Хто б це був? " - ніяк не вгадають. А далі баба дідові й каже: - Знаєш що, діду? Зробимо так: скажемо, що йдемо по грибки, а самі заховаємось та й будемо виглядати, хто до нас понесе воду. Так і зробили. Стоять вони за коморою, коли дивляться, аж із хати виходить дівчина з коромислом: така гарна! Тільки що кривенька трошки. Пішла вона до криниці, а дід і баба тоді в хату; дивляться - аж у гніздечку нема качечки, тільки повно пір'ячка. Вони тоді взяли гніздечко та й укинули у піч, воно там і згоріло. Коли іде дівчина з водою. Ввійшла в хату, побачила діда й бабу та зараз до гніздечка - аж гніздечка нема. Вона тоді як заплаче! Дід і баба до неї, кажуть: <span>- Не плач, Галочко! Ти будеш у нас за дочку; ми будемо тебе любити і жалувати, як рідну дитину!</span>
Рілля <span> [р` і л`: а] = о = о 5 букв, 4 звуків, 2 склади (ріл-ля) </span>Вугілля <span> [в у г` і л`: а] - о = о = о 7 букв, 6 звуків, 3 склади (ву-гіл-ля) </span>Волосся <span> [в о л о с`: а] - о - о = о 7 букв, 6 звуків, 3 склади (во-лос-ся) </span>Обличчя <span> [о б л и ч`: а] о - - о = о </span>7 букв, 6 звуків, 3 склади (об-лич-чя) Узбережжя <span> [у з б е р е ж`: а] - - о = о 9 букв, 8 звуків, 4 склади (уз-бе-реж-жя) </span>Узвишшя <span> [у з в и ш`: а] о - - о = о </span>7 букв, 6 звуків, 3 склади (уз-виш-шя) Питиння <span> [п и т а н`: а] - о - о = о 7 букв, 6 звуків, 3 склади (пи-тан-ня) </span>Зрання <span> [з р а н`: а] - - о = о 6 букв, 5 звуків, 2 склади (зран-ня) </span>Стаття [с т а т`: а] - - о = о 6 букв, 5 звуків, 2 склади (стат-тя)
1. Я вважаю, що кожен із нас - це маленька частинка чогось більшого. Вітчизна - це не терени, не земля. Це є люди. Та найголовніше - усвідомлювати, що Вітчизна - це не одна людина. Потрібно починати з себе і дійти до рівня самоусвідомлення. 2. Кожний громадянин може бути Вітчизною, якщо це буде проявлятися в його рішучих діях та поглядах.
Земля на якій ми народилися, це наша земля, земля яку потрібно оберігати! На цій землі живуть ще мільйони таких же людей як і ми. Тому земля, це наш спільний дім!
Міцна родина-міцна країна. Бо якщо кожна родина буде міцною, то країна також буде міцною!