З дитинства моя мама мені говорила:"Доню (синочок), яка твоя мрія?".Я соромилась (вся) сказати, тому відповіла:"У мене не має мрії!".
А насправді я дуже хотіла стати художником та відкрити свій музей мистецтва.Я думала що ніхто у мене не повірить. Але у 13 років я зрозуміла, що не потрібно боятися мрій.
<span> Якщо людина дійсно щось хоче, то обов'язкого досягне своєї мети!</span>
Коли людина народжується вона має свій характер. А характер це мова людини.
1. Н.в. - <span>електронна пошта
Р.в. - </span><span>електронної пошти
Д. в. - </span><span>електронній пошті
Зн.в. - </span><span>електронну пошту
О. в. </span><span>електронною поштою
М. в. на </span><span>електронній пошті
2. Н. в. - </span><span>дорожнї знаки
Р. в. дорожніх знаків
Д. в - дорожнім знакам
Зн. в. - </span><span>дорожнї знаки
О. в дорожніми знаками
М. в. на дорожніх знаках
3. Н.в. </span><span>безпечне перехрестя
Р.в </span><span>безпечного перехрестя
Д.в </span><span>безпечному перехрестю
З.в </span><span>безпечне перехрестя
О. в </span><span>безпечним перехрестям
М. в. на </span><span>безпечному перехресті
4. Н.в. </span><span>вхїднї повїдомлення
Р.д. </span><span>вхїдних повїдомлень
Д.в. </span><span>вхїдним повїдомленням
Зн.в. - </span><span>вхїдні повїдомлення
</span>О.в. - <span>вхїдними повїдомленнями
</span>М.в. - на <span>вхїдних повїдомленнях</span>
<span>
</span>
-Привіт!
-Привіт.
-У мене завтра день народження !Якщо хочеш(не зайнятий)приходь
-Гаразд, прийду
-Приходь на 14:00 .
Добре,а хтось із нашого классу іде?
-Так, майже пів классу , чекаю на тебе завтра
Хто винуватий у загибелі риби? можна сперечатися, наводити різні аргументи. Я думаю, що винуватий у цьому той спосіб життя, який панував у цій родині. Чоловік хоч і мав дружину, та він не мав вірного приятеля, такого, як риба, щоб можна було поговорити з ним про всі свої радощі й тривоги. Можливо, у жінки просто не вистачало на це часу, як не вистачило і тоді, коли чоловік сказав про прихід у дім його приятеля, а вона так і не поцікавилась, хто це. Так із дня в день через щоденні турботи ми не помічаємо того головного, що так бракує всім нам - уваги один до одного.