Удома,ліворуч,згори,здалеку
Не байдуже, не гірше, не краще, не близько
По-перше, по-людськи, по- своєму, будь-коли
<span>В наш час багато чого змінилось.Люди стали несправедливими, в
якісь мірі жорстокі.Вони хамлять , кидають папірці куди не треба , таким
чином забруднюючи природу.Я думаю під цими жорстокими масками ,
скривається добра , вихована людина.Якщо замислитись над нашим майбутнім
, і над майбутнім нашого міста можна сказати що воно не буде таке
добре. Нам потрібно змінитись , поки не пізно. Ось давайте зараз
повернемося в минуле.Якими ми були милими дітками ,як ми вибігали на
двір бавлючись з іншими дітьми. Все було набагато краще , ніж зараз.А що
зараз? Ми сидимо в соціальних мережах по 3-4 години , не допомагаючи
свої рідним.Я думаю наше майбутнє , дійсно залежить від нас .
</span>
Рік складається з триста шістдесяти п'яти днів
- Привіт, Андрійко!
- Добридень, Соню
- Як твої справи?
- Та щось не дуже
- Шо ж трапилось, - запитала здивована Софія
- Та не можк вивчити ці дієприкметники! - відповів розлючений Андрійко
- А чого? Може тебе на було на уроці?
- Та був я на уроці, тільки не зрозумів нічого! Навіщо взагалі нам порібні ці дієприкметники? Наче українці без них не проживуть! - сказав Андрійко
- Як це не потрібні? Дієприкметники - може, і не найважливіша частина речення, але теж має своє місце. За допомогою дієприкметників з залежними від них слосами ми можемо ускладнювати речення і робити його більш виразним та милозвучним.
- Яка мені різниця до милозвучності?
- Як це? Хіба не хочеш, щоб в твоїх реченнях була довершена і красиво виражена думка? Не дарма ж нашу мову називають соловїною...
- А, може, ти й маєш рацію.
- Звичайно ж! - вскрикнула Софійка
- Ну, може, ти мені допоможеш розібратись з цією темою?
- З задоволенням
- Дякую!