Лаврін - лагідний, м'який, жартівливий.<span> у Лавріна — «веселі, сині, як небо, очі світилися привітно і ласкаво». У розмові з Карпом про дівчат він у кожній виділяє привабливі риси, виявляє доброзичливість до навколишнього світу. Йому властиве почуття гумору. Парубком він не бере участі у сімейних сварках, а своє ставлення виявляє у жартах: то зліпив коник з глевкого хліба, спеченого Мотрею, то жартівливо плюнув на купку буряків і квасолі, коли Мотря кинула миску з борщем під ноги свекрусі. Закоханий у Мелашку, він освідчується, думає й говорить словами пісні: «Брови чорні, очі карі — любо подивитися; личко як калина, а як гляне, засміється, в мене серце в'яне», «Як з нею не оженюся, то в Росі утоплюся» та ін.</span>
Але нове становище в сім'ї після одруження вносить свої корективи. Прагнення хазяйнувати самостійно призводить до конфлікту з батьком. Лаврін не може обминути і сімейних чвар. Він не поступається братові грушею, сподіваючись продавати щороку груші і брати гроші. Такі міркування й поведінка Лавріна свідчать про ті безумовні зміни, яких він зазнав, <span>Він у всьому бачить хороше, добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу і грає на сопілці. Але, нажаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом.</span>пристосовуючись до умов дрібновласницького побуту.
1.кого полюбила дівчина
2.про що вона жаліла
3.де щебетав соловейко
4.з ким вона говорила
5.що їй допомогло
Ой же коле сердечко
Це погане гостре словечко
Хочу далі ще жити і жити
Хочу чоловіка свого нового любити
Але тому хто сказав мені це словечко
Зроблю ток щоб і у нього кололо сердечко!!
Буду жити і ще раз жити!!
Буду діточок своїх любити!
На степу і у хаті
Стомлена, спечена, пилом прибита,
Журиться нива, дощем не полита;
Що орачеві цей рік вона дасть?
Випаде ж, боже, такая напасть:
За літо дощику хоч би краплина…
Притьмом укриє нужда селянина,
Де він добуде той хліба шматок
Задля малих незмисленних діток?
Журиться тяжко і сам хлібороба:
<span>Виляже взимку без корму худоба…</span>
Кішка – це домашнє тварина, приручене людиною дуже довго. І цих свійських тварин частіше, ніж в інших тримають у домі. Чому? Гадаю, що це іде за рахунок багатьом причин. Кішка невеличке, самостійне,чистоплотное тварина, те що за кішками не вимагає якихось особливих умінь, а спілкування приносить велике ж задоволення.
Більшість тварин, приручених людиною, були йому потрібні, як джерело їжі, помічники в полюванні, тобто приносили реальну користь. А кішку людина приручила значно пізніше, ніж в інших тварин - корів, коней, овець, курей, та інших. Чому і її від нього користь в людини? Можливо, людина їй сподобався і став корисний, і її зв'язала з нею долю. Інші тварини піддавалися впливові чоловіки й часто змінювалися, живучи разом із людиною. Але кішка, ставши назавжди супутницею людини, залишилася самостійної, норовливої майже напівдикої. Швидко звикаючи до свого власнику, кішка не втрачає незалежності. Очевидно, це особливість саме котячого типу.
Домашня кішка дуже самостійне тварина, при цьому вважаю саме граціозне, чудове і ласкаве.Кошек частіше від інших тварин тримають у домі. Як вона була поруч із людиною? Чим спілкування з кішкою приваблює більшість людності? Спробуймо розібратися. Розглянувши історію приручення, особливості поведінки, риси характеру і провівши кілька дослідів.
