Те що дівчинка не залишила Петруся даже яко він був сліпий. Вийшла за нього заміж.
Козаки посхоплювалися, як тільки на світ стало заноситися. Вони помолились і взялися ховати вбитих товаришів. Яма вже від учора була готова. Позносили козачі трупи й поскладали рядком. Кожен попрощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер їх обережно складали на дно ями, так обережно як мати кладе скупану дитину в колиску. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі
.Мелашка – одна з головних героїнь твору «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, дочка незаможного селянина, дружина Лавріна.
Зовнішність : невисока, струнка, гнучка, гарна, мала тонкі чорні брови, «щоки червоні, як червоні яблука», «повновида, з тонким носиком».
Характер: ласкава, добра, вразлива, може постояти за свою сім’ю, перебуває під впливом свекрухи, сором’язлива, покірна, дуже кохає Лавріна, не забуває батьків.
Ставлення до інших: шанує батьків, свекруху і свекра, намагається уникати конфліктів з іншими, дуже кохає Лавріна.
Ставлення інших до Мелашки: спочатку свекруха ставилася до неї, як і до Мотрі, але після того, як Мелашка сховалася в Києві, і її там знайшли, ставлення до неї змінилося. Її почали цінувати, вона робила стільки ж роботи, скільки й Маруся. Лаврін завжди її кохав.
Ставлення автора до Мелашки: він співчуває цій героїні, симпатизує цій спокійній, врівноваженій українській дівчині.
Я вважаю, що Мелашка любляча і терпляча жінка, вона гарна господиня і допомагає сім’ї. але їй все ж таки слід проявляти більше волі.