Радість-це першопочаткові емоції людини.
Прийшла любов непрохана,нежданна,ну як мені за нею не піти?.
Розум без книги-це птах без крил.
Зима — дивовижна пора року. Сховавшись під білу ковдру, природа, немов у казці, занурилася в довгий, глибокий сон. Чарівниця-зима зачарувала, приворожила ліс. Всі дерева тягнуть до сизого неба оголені кришталеві гілки. Тільки ялини й сосни стоять зелені, так й дуб ще не скинув свого літнього вбрання. Листя його лише пожовкло та потемніло. Нижні гілки дуба шатром розкинулися над галявиною. Сніг набився в глибокі зморшки кори. Товстий стовбур наче прошитий срібними нитками. Здалеку здається, що це стоїть відважний богатир в бронзовій кольчузі, всесильний страж лісу. Інші дерева шанобливо розступилися, щоб дати старшому побратимові розвернутися в могутній силі. Налетить зимовий вітер, задзвенить бронзовим листям величезний дуб, але не схилиться навіть перед найсильнішою бурею.
Ще нещодавно важкі краплі теплого дощу падали на землю. Напували трави, дерева та квіти. А вже виглянуло лагідне сонечко. Одинокі перехожі складають парасольки. Висихають калюжі. Діти з радістю знову вибігають на подвір’я.
Ось таким є короткий та добрий літній дощ.
------------------------------------------------------------
Осінній дощ тривалий та холодний. Струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. Темні хмари ще довго виснуть над землею. Вітер то здіймається, то вщухає. Вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. Перехожі завбачливо узяли парасольки. Перестрибують через калюжі. У повітрі неприємна сирість.
Осінні дні наповнені дощами.
-------------------------------------------------------------
Літній дощ.
Ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко.
А тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. Його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. Хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. Зрошує безмежне поле. Напуває рослини такою потрібною водицею. Приносить довгождану прохолоду в спекотний день.
<span> Після дощу усе починає оживати. Гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. Здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.</span>
В моєму слелі дуже красиво. Там протікає річка Тетерів. Влітку я хожу на річку купатися, бо вода в ній дуже тепла. В моєму селі є школа де навчаються діти з першого до дев"ятого класу. На перервах біля школи дуже шумно, бо діти граються на дворі біля школи. Також тут є два магазини в яких можна придбати багато чого потрібного. Моє село знаходиться біля міста Житомир, що біля Києва. Тут дуже багато насаджень.
Осінь за вікном. Холоднішою стає погода. Наповнюється дощами день. З дерев різнобарвних опадає й устеляє землю, наче килим, листя. Відлітають до вирію птахи. Стають коротшими дні, а ночі - довшими. А осінь за моїм вікном...