Г) Густо-прегусто висипали зорі на небі (І. Нечуй-Левицький).
тут присудок стоїть перед підметом, тому порядок слів є непрямим
<span>Перша улюблена іграшка дитинства... У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер — інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до себе довгоногу цибату ляльку з заморським ім'ям Барбі, а хлопчаки взагалі тримають якихось жахливих пластикових монстрів, пофарбованих в темні неприємні кольори. Такі ж іграшки заполонили й полиці наших магазинів. Вони однотипні, байдужі, холодні...</span>
<span>Це було зимового вечора. Сонце сховалось за обрий. Зароживив сниговий килим. Стало тихо-тихо.Настав вечір.Сніжики літали скрізь в холодному повітрі.Пташки розправивши крильця грілися в гнізді.Морозмалював на вікнах візерунки.Мама прийшла та поцілувала в щічку томущо пора лягати спати.
</span><span>
</span>
<span>1. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко). 2. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко). 3. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра). 4. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський). 5. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало).</span>
1) "Кобзар" - вічний символ української класичної літератури.
2) Через хвилину Грицько вже показував п'яти далеко від нашої хати.
