Якого кольору дитинство? На це питання немає віповіді . Кожна гра , кожна іграшка, кожна образа має свій колір.Всі ми пам'ятаємо як літом раділи дощу , який ніжно переливався на сонці...немов наше мрійливе дитинство.
1. У мене було землі, що і кури не клюють, а в сусіда, як кіт наплакав. /
У сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / В мене тих знань з математики, як кіт наплакав.
2. Восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ Коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / Моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась.
3. Іван з дитинства був легкий на руку, а Петро - важкий./ Я завжди вважав себе легким на руку. / Мій друг дужий та важкий на руку.
4. У мене душа болить та серце крається за рідний край. / Вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / Дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.
Гуляя с подругой можно поговорить о многом!Если вы посещаете общие кружку поговорить об успеваемости,мальчиках,по обсуждать девчонок...Также можно просто походить с ней и рассказать как твои дела какое у тебя настроение...Если тебе плохо подруга выслушает,тебе плохо на душе расскажи ейвсё и тебе будет легче!
—Привіт , перед відходом поїзда я б хотіла тобі дещо віддати, це дуже важливо для мене.
—Привіт, я завжди буду радий допомогти тобі.
—Ось ця книжка є для мене дуже дорогою, мені подарував її тато, коли я була ще зовсім маленькою. Він казав щоб ця книжка не виїжджала з міста , тому що не любить подорожі.
—Але чому ти їдеш?
—Так склалися обставини. Пообіцяй , що ти збережеш її.
—Чому мені?
—Тому, що ти найдорожча людина в моєму житті. Всі від мене відвернулися , лише ти була поруч зі мною завжди. І я тобі дякую за це. Книжка принесе тобі удачу. Тільки повір їй. Перед відходом поїзда пообіцяй , що не забудеш мене.
—Обіцяю. Бувай. До зустрічі
Я летом одыхаю от школы Гуляю з дурузьями. помагая мама бабушки.