У - прийменник
нашого - займенник
друга - іменник
був - діїслово
моїм - займенник
бабусі - іменник
Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики:
«Напнемо вітрила наших мрій!»
«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
«Відкривай духовні острови!»
«Нидіє на якорі душа!»
«Півень землю всю не розгребе!»
«Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:
«Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?»
«Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
Українські пісні. Вони звучать урочисто завдяки нашій мелодійній мові.
Українських пісень дуже багато. Наприклад, є щедрівка "Щедрик", англійці взяли її на основу своєї щедрівки, яка зветься "Carol of the bells". Народна пісня "Несе Галя воду". Пісня "Їхав козак за Дунай".
Відомо, що саме українська музика бралася для складення пісень інших країн.
Відродитись або встати на ноги після якоїсь біди