Жовтень-мій улюблений місяць осені. У жовтні-мов у чарівній казці. Дерева стоять, у жовто-золотавому вбранні. Березки- немов білі красуні, із світлим волоссям.
У лісі запанувала тиша. Криві стежки ходять поміж деревами. Горобці кружляють у пошуках їжі.
На краю села вже повний квартал годівничок. Залишилося тільки почекати, поки пташки побачать це місце. Жовтень повний краси.
– Що з весною настає?
– Сніг у полі розтає.
– А чому то так буває?
– Сонце його пригріває.
– Що ж синіє на землі?
– Ніжні проліски малі.
– А що пнеться з-під листа?
– То травичка вироста.
– А над полем що бринить?
– Любий жайворон дзвенить.
Білгород-Дністровська фортеця
розташована над берегом лиману.Вона
забезпечена зовнішніми захисними
спорудами, необхідними для зупинки
ворожих військ, і внутрішніми - для
організації ефективного опору. В першу
категорію входять башти, куртини і вхідні
ворота, а також інші складові елементи.
Протягом XV-XVII ст. козаки неодноразово
робили походи до аккерманських стін. А
XVIII століття принесло з собою три
російсько-турецькі війни. У 1770, 1779 та
1806 році московські війська відвойовують
місто у Порти, та турки вперто вертають
собі свою власність. Лише у 1812 р. за
Бухарестським мирним договором південь
Бесарабії з Ак-керманом переходять
остаточно до Росії. У 1832 р. фортеця
позбавилась свого стратегічного значення,
в 1896 р. її оголошують історико-
архітектурним пам'ятником.
Біля входу у фортецю, на обкладеному
плитами майданчику, де колись був
підйомний міст, видніється глибокий рів,
могутні зовнішні стіни фортеці, які дивують
своєю красою і своєрідною будовою.
Усередині фортеці в очі впадає багато
зелені, обширність і величавість
величезного двору з численними могутніми
баштами, з якими було пов'язано багато
цікавих переказів, легенд. Башти фортеці
навіть сьогодні вражають своїми розмірами.
Стіни її виділяються зубцями і
амбразурами. З правої сторони від входу у
фортецю розташовано місце розкопок
античного міста Тири.
З висоти пташиного польоту можна
побачити величну кам'яну квітку, що
виросла із землі - це прекрасна Білгород-
Дністровська фортеця. Акерманську
фортецю відвідувало багато видатних
людей. Олександр Сергійович Пушкін і Адам
Міцкевич, надихнувшись її виглядом, склали
прекрасні поеми «Цигани» і «Акерманські
степи».
В різний час місто і фортецю відвідали А.
Пушкін, Л. Українка, А. Горький, І. Нечуй-
Левицький, М. Кропивницький, К.
Паустовській, В. Катаєв, А. Міцкевіч і ін. З
початку XX ст. у фортеці діють
реставраційні роботи. 2 серпня 1963 р.
Указом Ради Міністрів України ухвалено
рішення про охорону Білгород-
Дністровської фортеці як архітектурного
пам'ятника.
Не дивлячись на численні історичні події,
ремонти і перебудови, фортеця зберегла
свою первинну структуру, є одним з
пам'ятників середньовіччя, що найбільш
збереглися, і, стикаючись з цією історією,
люди дивуватимуться її неповторністю. Вже
достатньо давно, і це стало доброю
традицією, у фортеці проводиться
міжнародний чемпіонат «Сталева Ліга» з
історичного фехтування. У змаганнях
беруть участь команди: Одеси, Києва,
Харкова, Донецька, Москви, Калінінграда
тощо.
1. <span>Зволікати з чимось, затримувати виконання якоїсь справи на тривалий, невизначений час.
2. Д</span>рібниця, яка псує хороше.
3. Посильна участь у чомусь.
