Як плакала хмарка
Одного ранку небо було пасмурним.
Коли сонечко прокинулось, воно сказало хмаркам:
-- Люди цілу ніч були без сонячного тепла, та ще йшов дощик. Їм треба зігрітися. Не могли б ви піти в іінше місце?
Хмарки послухались сонечка і розійшлися, але маленька хмарка була така захоплена промовою сонечка, що не побачила, куди пішла її мама. Коли вона почала шукати маму, жодної хмарки вже не було видно на небі.
-- Мамо, де ти?! -- кликала хмарка.
Ніхто не озивався.
Хмарка похнюпилась, а тоді заплакала.
Внизу люди раділи, що йде сліпий дощик, адже він не надовго.
Сонечко спитало хмаринку:
-- Чого ти плачеш, маленька?
-- Я свою маму загубила, -- відповіла та.
-- Не турбуйся, вона скоро повернеться, а щоб ти не сумувала, поки її чекаєш, ми подивимось на веселку.
Потім хмарці сонечко розповідало цікаві історії з життя тварин, Аж на небосхилі з'явилась велика хмара. Малеча кинулась назустріч.
-- Як добре, що ти залишилась тут, а не пішла мене шукати, -- сказала мама, -- інакше я б не знала, де тебе шукати. Ти молодець.
І подякувавши сонечку, вони пішли додому.
За вікном тихо ступає дощ. Він розливає крапельки на моє вікно. У одній такій маленькій дитині дощу можна розглядати все. В ній видно і роси, і степи, і поля, і річки, і озера, і луки, і пустелі, і джунглі, і все все все... Маленька крапелька може так багато розповісти! У ній, у її прозорих голубих очах - весь світ.
Основа слова- лісник,закінчення-0-ове,корінь-ліс,суфікс-ник
<span>Збірні числівники <span>творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівникатридцять. Вони означають певну кількість предметів </span></span><span>як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кіль<span>кісних числівників синонімічними назвами. </span></span>
<span>До збірних числівників належать такі слова: <span>двóє (двíйко), </span></span><span>трóє (трíйко), чéтверо (четвíрко), п'ятеро (п'ятíрко), шéстеро,сéмеро, вóсьмеро, дéв'ятеро, дéсятеро, одинáдцятеро, дванáдцятеро, тринáдцятеро, чотирнáдцятеро, п'ятнáдцятеро, шістнáдцятеро, сімнáдцятеро, вісімнáдцятеро, дев'ятнáдцятеро, двáд</span><span>цятеро, трáдцятеро. Крім цих числівників, до збірних можна </span><span>віднести числівники <span>обóє, обúдва, обúдві. </span></span>
<span>Збірні числівники не можуть бути компонентом складених </span><span>кількісних числівників. Таким чином, сполучення типу сто два</span><span><span>надцятеро </span>тощо не є нормативними в українській мові. </span>
<span>Збірні числівники двоє, троє — старі форми середнього ро</span><span>ду цих числівників. </span>
<span>Числівники <span>обидва </span>(чоловічий і середній рід), <span>обидві </span>(жіно</span><span>чий рід) означають<span> і той, і другий (і та, і друга). </span></span>
<span>Збірний числівник <span>четверо </span>утворений від основи порядко</span><span>вого числівника четвертий. Інші збірні числівники утворилися </span><span>від кількісних за допомогою суфікса <span>-ер(о). </span></span>
<span>Іноді збірні числівники утворюються за допомогою суфіксів </span><span>-к(о), -єчк(о)- (двійко, двоєчко, трійко, троєчко та ін.). </span>
При відмінюванні всі збірні числівники мають форми від<span>повідних кількісних числівників. </span>
<span>Збірні числівники <span>обидва, обидві, обоє </span>при відмінюванні ма</span><span>ють форми числівника оба, який зберігся тільки в діалектах. </span>
<span>Н. обидва обидві обоє </span>
<span>Р. обох </span>
<span>Д. обом </span>
<span>3. як Н. або Р. </span>
<span>О. обома </span>
<span>М. (на) обох</span>
и день гуляв раном а нич вечором а мама була витром, и колись одного разу сестра и брат хотили зустритися але нияк немогли и спитали у мами а мама видповила це зробила королева природа и вони хотили попросити йй щоб вона зробила так щоб вони гралися або гуляли, але ни де не знашли и шукали по всих крайнах свиту але ни де не знашли и вони так и зостались що день днем а нич ночю!