<span>Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.</span>
Мурашки бігають і шукають собі їжі.
Бджоли літають у небі і шукають пилок.
Комар дзижчить у моїй кімнаті.
Гарний метелик сидить на квітці.
Теплий-холодний,
Швидко-повільно
Сердитися-радіти
Зазвичай ми не звертаємо увагу на те, як ми нищемо рослини. Але ми завжди маємо розуміти чому вони так важливі для нас. Вони є легенями нашої землі та допомагають нам дихати. Як би не вони, життя на землі б не було. Перетворюючи вуглекислий газ на кисень вони дають нам життя. Ми маэм робити теж саме. Допомагаючи рослинам вижити у цому світі, ми допоможемо вижити собі.
Префікс -за, корінь -чар, суфікси -ов і у, закінчення -ють