Іронія- прихована насмішка; Сарказм - викравальна насмішка; Сатира - уїдлива насмішка;
Кожен повинен був ходити у церкву,кожен повинен був шанувати те що дала природа.
1. Опис Олеся.
2. Дорога до школи.
3. Опис природи.
4. Школа.
5. Однокласники Олеся.
6. Урок малювання.
7. Втеча Олеся.
8. Зустріч із Федьком.
9. Зустріч та розмова з дідом Прокопом.
10. Розмова прпокопа та Наталки.
1.Що, що, надзигльований? - мов сiро-блакитнавi, побризканi росою
безсмертники, оживають старi очi. Дiд ошелешено пiдкидає вгору брови,
потiм одгетькує мене вiльною рукою i починає смiятись. Вiн дуже гарно
смiється, хапаючись руками за тин, ворота, рiжок хати чи дерево, а коли
нема якоїсь пiдпiрки, тодi нею стає його присохлий живiт. В таку хвилину
вся дiдова постать перехитується, карлючки вусiв одстовбурчуються, з рота
вириваються клекiт i "ох, рятуйте мою душу", з одежi осипається дерев'яний
пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня пiдставляй пiд них. (зовнішність діда)
2.На другий день уже було вiдомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночi
нi разу не бухикнув. Тому дiд зауважив, що я одчайдух i весь удався в
нього, а мати сказала, що - в оглашенного.( характер Михайлика)
3.заходилася повчати, щоб я у церквi не лобурясничав, не шморгав носом, не крутивоя дзигою, не ловив гав, не перся наперед, не смiявся, не пирхав, не лiз на крилас та частiше хрестив лоба. ( характер матері)
БІЛЬШЕ ШУКАЙ В ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ!