щільно та щільність. вибір невеликий
Мова — це таке поняття, яке для кожної людини є особливим та індивідуальним. В цілому світі не знайдеться така особистість, яка б не мала рідної мови. Зрозуміло, що в кожного народу різні мови, але в цьому нема нічого дивного.
Для мене рідна мова — це мова колискової, яку у дитинстві мені співала матуся. Це мова, якою я спілкуюся кожен день. Це мова, якою розмовлятимуть мої діти та онуки. Рідною для мене є українська і я цим пишаюся, тому що саме ця мова така милозвучна та поетична, багата та співуча!
Українська мова пройшла важкий шлях свого становлення. Досить довгий час її принижували та гнобили, затоптували в багнюку. Навіть був такий період, коли моя рідна мова вважалася «неіснуючою». Але вона пройшла через всі перешкоди, вистояла, не зламалася, завдяки цьому ми тепер вільно та без перешкод можемо спілкуватися українською. В наші дні українська мова стає все популярнішою, вважається престижно та модно розмовляти нею.
Богдан Хмельницький мав сильний характер, а пояснюється ЦЕ ТИМ, ЩО ВІН зміг підняти СТІЛЬКОХ людей на боротьбу з Польщею. ВІН був дуже відважним козаком.
Не програв жодної битви і ІНШИЙ отаман, Іван Сірко.
На ТОМУ місці, де зараз Дніпропетровська та Запорізька область, знаходилась Запорізька Січ.
Козаки - НАШЕ велике минуле!
Любов до рідної Землі штовхала ЇХ на великі подвиги!
<span>Щось [ ш ч о с’] - 4 б., 4 зв., 1 скл. </span>
- Привіт!
- Привіт!
- Чому, дивишся у вікно, що там такого цікавого?
- Я просто дивлюся на осінню природу, дуже вже я люблю цю пору року.
- Чим вона тобі так подобається?
- Ну ось дивись. Бачиш, там стоїть береза? Як на мене, це дуже гарно, коли береза вдягається в жовто-золотаве листя, немов в гарну сукню, що вкриває її білий стовбур, немов білі ноги якоїсь панянки.
- Це все, звісно, дуже гарно, а як же дощі? Калюжі?
- І що в цьому поганого? В дитинстві мені завжди подобалось в гумових чоботах бігати в них за друзями, було весело. Зараз в цьому теж можна знайти багато чого гарного.
- Наприклад?
- Ну он дивися, вночі був дощ і он та велика калюжа ще й досі не висохла, а жовті листочки з дерев, немов балерини, кружляють в причудовому таночку та падають в калюжу, і тоді вже перетворюються на маленьки кораблики у великому океані.
- Ну в тебе й порівняння, осінь, для мене, це пора, коли хочеться сумувати.
- Мені теж хочеться сумувати осінню, але сум цей якийсь добрий, він гріє душу і дарує надію на те, що скоро прийде літо.
<span>Ну ось, тримай, якось дуже багато для діалогу получилося, але, сподіваюсь, допоможе)</span>