- Привіт! - Привіт! - Чому, дивишся у вікно, що там такого цікавого? - Я просто дивлюся на осінню природу, дуже вже я люблю цю пору року. - Чим вона тобі так подобається? - Ну ось дивись. Бачиш, там стоїть береза? Як на мене, це дуже гарно, коли береза вдягається в жовто-золотаве листя, немов в гарну сукню, що вкриває її білий стовбур, немов білі ноги якоїсь панянки. - Це все, звісно, дуже гарно, а як же дощі? Калюжі? - І що в цьому поганого? В дитинстві мені завжди подобалось в гумових чоботах бігати в них за друзями, було весело. Зараз в цьому теж можна знайти багато чого гарного. - Наприклад? - Ну он дивися, вночі був дощ і он та велика калюжа ще й досі не висохла, а жовті листочки з дерев, немов балерини, кружляють в причудовому таночку та падають в калюжу, і тоді вже перетворюються на маленьки кораблики у великому океані. - Ну в тебе й порівняння, осінь, для мене, це пора, коли хочеться сумувати. - Мені теж хочеться сумувати осінню, але сум цей якийсь добрий, він гріє душу і дарує надію на те, що скоро прийде літо. <span>Ну ось, тримай, якось дуже багато для діалогу получилося, але, сподіваюсь, допоможе)</span>
<span>Живёт у нас птица. Эта птица - дятел. Иной раз на снегу под деревьями много-много шишек валяется. Это дятел обедал, семена из сосновых и еловых шишек добывал. Сядет на дерево и клювом по нему постукивает. Иногда за ним с удивлением наблюдают другие обитатели леса. Ведь только дятел, эта громкая птица, может стучать клювом так сильно и громко. Он делает себе дупло с помощью своего собственного клюва! Сначала постучит в свое дупло, потом летит добывать себе пищу, потом опять готовит себе дупло. И оно готово только в начале мая. Потом дятлы гнездятся, выводят птенчиков и таким образом продолжают свой род. </span>
Хоча б на день я б хотіла стати невидимою. Адже цікаво як це бути невидимим? Я б пішла у ліс і спостерігала б за лісними звірями, або птахами. Все це звісно дуже цікаво, але цим також можна створити собі проблем. Наприклад ідучи по вулиці можна когось не на жарт налякати просто підкинувши камінець. А також якщо мене не буде цілий день вдома то мама буде переживати. Але не зважаючи на все я б ризикнула і стала невидимою хоча б на день !
Скласти твір-опис літа пропоную так: Літо - найтепліша частина
року. Влітку все навкруги радіє! Повернулись з вирію пташки, всі
тваринки ситі, а природа буяє барвами. Квітки невпинно цвітуть, травичка
радує своєю зеленню. Люди відпочивають від роботи та навчання. Щоранку
за віконечком влітку співають пташечки. Вони щебечуть про те, що новий
день вже почавсь. Дерева та рослини дарують свої плоди. Але настають
спекотні дні. І місто вдень стає тихим, безлюдним. Всі сидять в затінку в
очікуванні вечора. Літо - надзвичайна пора року, пора плодів, зелені та
спеки.