Дуже часто батьки, щоб виховати нас чемними, добрими та порядними,
ставлять у приклад зразкову поведінку інших або самих себе. Роблять вони
це з найщиріших міркувань, іноді не замислюючись, що їхнє янголятко не
зможе захистити себе в якихось складних ситуаціях.
А. Дімаров спробував написати правду про свої дитячі роки,
показати, що він не був "блакитною дитиною". Чому виникло таке рішення?
Усе дуже просто! Автор говорить, що, наводячи як приклад його зразкову
поведінку в дитячі роки, дружина таким чином намагалася виховувати
їхнього сина.
Назва твору "Блакитна дитина" — іронічна, а час, зображений у
ньому, охоплює дуже складний період нашої історії від кінця 20-х до 1941
року. А. Дімаров, зображуючи світ очима-головного героя свого твору
Толика, зображає ту тяжку епоху. Перед читачем через призму дитячого
сприйняття проходять картинки того життя: убога хата, напівголодне
існування родини, тяжка праця матері — все це не здавалось юнакові
чимось неприроднім. Трагізм епохи розуміємо ми, представники іншого
покоління. З окремих деталей складається картина злиденного побуту
сільської вчительки та її синів.
Але не лише горе, а й дитячі радощі зображені в повісті.
Головний герой із когорти шибеників. Він пустун і фантазер: то набере до
рота жабенят, то влаштує стрілянину в брата з рогатки. Таких пригод із
Толиком трапляється безліч, бо він не любить Одноманітної роботи, йому
не цікаво полоти бур'ян просто так. Сокирою, як шаблюкою, він січе вражі
голови з пліч, рубаючи підряд і бур'ян, і помідори. А інколи може бути
просто нестерпним ледарем і розбишакою. Наприклад, зрізав ґудзики з
єдиної святкової сукні матері і програв їх; розвалив комин, б'ючись з
братом. Хто знає, що вийшло б з нього, якби не книги. Читаючи їх, То-лик
мандрує далекими країнами, бореться з розбійниками, захищає добро й
перемагає зло. Книга стає для нього мудрою порадницею, формує важливі
морально-етичні принципи. Саме вона загартувала тіло й дух юнака, коли
той служив в армії і проходив школу молодого бійця. А потім, коли
почалася війна, дала змогу втриматися "на коні", вистояти і перемогти
фашизм.
Головний герой повісті "Блакитна дитина" став справжнім
чоловіком, бо основи сімейного виховання базувалися в родині Толі на
повазі до праці, до старших, на совісті, здатності до співпереживання та
людяно
Привіт, люба Софійка. Пишу тобі я, учениця 7 классу ( имя) . В цьому році ми з класом прочитали дуже цікаву повість. Чесно кажучи, хочу тобі сказати, що ти велика розумниця. Ти допомогла своєму однокласснику, незважай на всі трудонощі. Хоча тобі це давалось не легко,а ти з усім впоралась. Я рада, що існують такі не байдужі дівчатка як ти.
Образи-символи та сцени-символи. 1)Коли Михайло запрошує Анну до танцю,на скрипці рветься струна.Струна-символ обірваної,нещасної долі. 2)Ліс-символ чогось страшного;саме тут відбувся злочин братовбивства. 3)Смерть теляти,яке призначалося Саві,проте Михайло дуже любив його. 4)Кров на подушці 5)Свічка,що горіла у головах у Михайла,потухла,впала і покотилася до ніг Сави. 6)Образ Івоніки-символічний.Батько не відвертається від сина-злочинця,а сподівається на розкаяння і повернення до нормального життя. 7)І ,звичайно,найголовніший символ у цьому творі-земля.Герої твору вважають її за істоту. Івоніка після смерті Михайла каже,що Михайло любив землю,тому вона забрала його до себе.
Це збірка легенд де кожна з яки існу є окремо, але можна виділити: Олелька - він блазень короля Данила, розумний, винахідливий, видатний комік витівки якого переказують легендами; Бузинова Пані - вона запам'яталася ти що творила добро, але її образили і вона стала злим духом, жорстоким, усім все псувола, у творі сказано що вона вбила хлапчика перетворивши його на петрушку. Там так багато легенд і героїв що виділити когось одного тяжко коли говриться узагалинаму. Там є легенди про: відьм, чортів, водяників, цеган, цілителв, чародіїв і ще багато кого. (У відповіді я виділила найбільш позитивного, на мою думку, та негативного героїв).
Червона гвардія (рос. Красная гвардия) — добровільні озброєні загони, що створювалися робітниками, селянами і козаками під час революції 1917 року в Росії, основна форма збройних організацій більшовиків під час підготовки та здійснення Жовтневої революції і перших місяців Громадянської війни в Россії. <span>В Україні Червона гвардія створювалась з березня 1917 комітетами РСДРП(б) як частина всеросійської Червоної гвардії. До Червоної гвардії вступали робітники і селяни, а також політично "підковані": більшовики, анархісти, есери-максималісти та співчуваючі їм безпартійні службовці.</span>