Ема: шанобливе ставлення до буфетного гнома який у всі століття живе в реальній дитячій уяві. Ідея: возвеличення почуття пошани, любові до гнома як сімейної реліквії. Основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує … казки». Художні засоби «Гном у буфеті» епітет: «буфетний гном»; метафора: «золотить сервізи», «багріє його ковпачок»; риторичні оклики: «Ая-як!», «.. прислухайся!» Характеристика образу гнома «Гном у буфеті» Гном — давній мешканець людського будинку. Обов’язки гнома: гукав пустунам: «Ая-яй»; слухняним давав шоколадки;
<span>тема: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки. </span>
<span>ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя. </span>
<span>основна думка: кожна людина зажди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї. </span>
Я напишу не як твір а проссто інформацію, гадаю це допоможе:))
На початку твору Лаврін постає дуже доброзичливою, життєрадісною людиною, також вім був можна так сказати смиренним, на відміну від свого брата. Але під час постійних сварок у сім*ї Кайдашів ,закономірним явищем столо те, що Лаврін став уподобатися до таких вчинків як і Карпо.
З мелашкою сталося те саме. На початку твору вона дуже лагідна, добра, але зновж таки, напруга з боку Мотрі та свекрухи виводять її з себе.
Отже, Лаврін і Мелака зазнають психолонічних змін у творі, тому що у постйних , сварках та гризні, нічого путнього не вишло би.
Мені дуже подобається новий-рік. Тому-що подарунки під ялинкою, салюти, а ще петарди і мені дуже весело гулятися зі своїм братом в сніжки.
1.Лось із заповідника в досвітніх сутінках
2. Насторожливий тріск
3. Зрадлива крига на річці
4. Лось у небезпеці
5. Два хлопчики-рятівники
6. Врятований звір
7. Несподіваний постріл
8. Благання дядька ШпичакаⒶ