В.Стус мав хворобливе почуття справедливості, завжди говорив правду у вічі тому навіть більшовицькі наглядачі у таборі дивувались з його відвертості. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями В.Стус кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку.
людину людиною робить те що у байці міщанин шляхтич міщанин тянувся до чогось безмежного не зважаючи на всі проблеми які його оточували
Ольга і Святослав вели політику більш мирну тобто мирними переговорами а Володимир і Ігор завойовницьку.