Шевчеко, талановита людина. В нього була важка доля. Перше його кохання сталося в 13 років, саме тоді він написав цей вірш. Шевконкова доля, такаж сама важка, як збірка його всіх віршів. Тарас настільки тоді закохався в Катерину, що навіть не замислювався про навколишнє середовище...Тарас сидячи біля смоли, босий, зі сльозами на очах писав вірш "Мені тринадцятий минало". І саме тоді ж він пас ягнята за селом, тоді як сонечко сіяло. Тоді в його житті і з'явилася Катерина, котру потім в житті в майбутньому зустріне.
Рік написання: 1839 Жанр: балада з казково-фантастичними подіями. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. Проблематика «Тополя»: • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти. Художні засоби «Тополя» Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»
1) Дiвчина розмовляє з Княгинею про порятунок Князівни.
2) Посланець
від Змія.
3) Князь
скликає Воєвод на нараду.
4) Дід
пропонує попросити допомоги в його сина.
5) Розмова
посланців із Кожум’якою.
6) Бій
Микити Кожум’яки зі Змієм.
<span>7) Перемога
славного богатиря.</span>
Що таке щастя,
кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні
інтереси та уподобання.
<span><span>Для когось
щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре
облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець,
наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина
щастя. А може, й ні. Але, на мій
погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих
друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. </span><span>
Я знаю, якщо станеться біда, я можу
розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе мені порадою, він запропонує
реальну допомогу. </span><span>Не
так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та
забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може.</span></span>
<span>Я вважаю, що це бути чесним собі, іншим людям.Виконувати з трудом працю, допомагати іншим.</span>
