Бути справжньою людиною - це горде звання для кожного з нас. Але не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати без суспільства вона не може. І важливо залишатися людиною в будь-яких обставинах та в будь-якому оточенні.
Характер кожного з нас формується ще з раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки в суспільстві для своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати та людяність завжди будуть цінуватися в цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людей у світі більше ніж злих. Добро завжди переважає.
У порядних та доброзичливих людей завжди є багато друзів, які готові прийти на виручку в критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людей. Життя швидкоплинне і завтра можна пожалкувати про те що не здійснив сьогодні. При цьому кожна людина повинна залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто не має права принижувати один одного. Люди народжуються з рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.
Для кожної людини значимо відчувати свою важливість для інших, бути потрібною суспільству і приносити користь людям. Таких людей пам’ятають завжди, навіть якщо цієї людини немає поряд. Справжня людина, це не тільки вірний друг та гарний сім’янин, але ще й патріот своєї Батьківщини. Неважливо де проживає цей чоловік чи жінка, вони завжди мають пам’ятати свою Вітчизну, поважати традиції свого народу.
Я хочу вирости справжньою Людиною з великої букви., щоб моїми досягненнями та успіхами гордитись не тільки мої рідні, алей щоб вони принесли користь країні де я народився. Я ще не знаю куди занесе мене доля в майбутньому, але я завжди буду пам’ятати те місце де я народився і гордитись тим що я - Українець.
Я зробив гарну презентацію
Душа – какое же тонкое это понятие. Она все чувствует и понимает без слов, и многие ее отождествляют с интуицией. Душа своим тихим голосом всегда подскажет, поможет принять правильное решение.
И как часто мы, спустя какое-то время после наступления исхода сложной ситуации понимаем, что чувствовали «нутром», что надо было поступить по-другому. Именно душа тогда подсказывала нам – не так, не так! Но мы следуем разуму или сиюминутному стремлению.
Часто мы не можем понять, что происходит с нами – чего-то не хватает. А чего не хватает? Мечемся, переживаем, ищем. Как же трудно искать то, что не знаешь, как выглядит!
Какое огромное количество времени нашей жизни отнимает работа и стремление к большим, высоким, таким благородным целям. Ведь мы делаем это все ради наших близких. И часто не замечаем, как в вечной занятости все больше отдаляемся от них.
Однако никакие материальные цели не дадут полного счастья, и не помогут понять в полной мере, что такое настоящая душевная гармония. Именно изнутри души мы способны ощутить степень наполненности нашей жизни. Именно душа всегда вовремя, а то и заранее сигнализирует нам о том, что «что-то тут не так».
<span>
</span><span />
Добрий день Павлусю, прочитав твір про тебе я зрозумів що ти дуже смілива людина, я думаю мало хто піде на таке що б захистити сестру.Ти пережив багато чого, але я важаю що це було правильно, ти дуже сміливий, я хочу бути таким як ти(смілививм, рішучим). Прощавай Павлусю.
Шептало звали коня у творі в дрозд