Сюжетна основа твору — проста. Поховання на Аскольдовій могилі ук-
раїнців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач
дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони
були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа... А їх немає не
буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою
Україну.
Ліричний герой — збірний образ. Це тридцять мучеників. Це — український
цвіт! їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту
загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид... Така
перспектива думки. Від 1918 року до кінця XX століття.
У поезії «Пам'яті тридцяти» багато символів. Сонце, вітер, Дніпро —
символи життя, можливого щастя, радощів, Кривава дорога — нещасливе
майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а
навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого
лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом із юнаками загинули і
їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити
свою Україну.
Емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови,
закінченість думки у двох коротких рядках. Вірш короткий, як сплеск
болісної розповіді. Розділові знаки: тире, двокрапка, багатокрапка, знак
оклику й знак питання (у риторичному запитанні «На кого завзявся
Каїн?»), однакове закінчення й початок твору — усе сприяє створенню
відповідного настрою, наростанню емоцій. Влучні епітети (славних,
молодих, коханий, кривавих) і метафори {сонце квітне, вітер грає, рука
посміла знятись) Художньо збагачують твір.
У творі автор використовує народні прислів'я та приказки: «хоч сядь та й плач», «не питай, бо старим будеш», * лучче мені каміння носити, ніж таке горе терпіти », «старе, як мале». Навіть його закохані герої Лав-рін та Мелашка розмовляють між собою словами народних пісень: «Десь ти, моя мила, з рожі та барвінку звита, що додержала мене до самого світу», «Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів».
Гумореска<span> — невеликий віршований, прозовий чи драматичний </span>твір<span> з </span><span>комічним сюжетом, відмінний від сатиричного </span>твору<span> легкою, </span><span>жартівливою тональністю.</span>
Ілля Муромець відважний герой і захисник. Він мужній, сильний та витривалий . Ілля Муромець є ідеалом справжнього воїна - захисника.
У свій перший виїзд з рідного дому Ілля Муромець, вступив у двобій з Солов'єм-розбійником і здолав його. Богатир не боїться їхати дорогою, по якій «піхотою ніхто не ходив, на доброму коні ніхто не проїзджав». По відношенню до князя Ілля Муромець веде себе незалежно, він не схиляється перед Володимиром, а чемно і з гідністю відповідає на його питання, не підлещується перед князем.
Герої наших билин використовують свою богатирську силу на благо. Вони невтомні трудівники і вірні захисники батьківщини. Богатирі люблять свій народ і свою землю, і народ відповідає їм взаємною любов'ю.<span>
</span>
