Проблему кохання та сімейного щастя,проблема батьків та дітей,виховання,народної моралі
думаю, кожен учень хотів би бачити школу по-своєму і, звичайно, кожному хотілося б вчитися в найкращій і самій незвичайній школі, оснащеній за останнім словом техніки. Школа моєї мрії, в першу чергу, зовні повинна бути пофарбована яскравими фарбами, а всередині мають бути створені всі умови для комфортного навчання.
Всі класи повинні бути величезними, щоб під час змін можна було безперешкодно побігати за ним. Всі підручники повинні зберігатися і вдома і в школі (тобто має бути по 2 примірники кожного підручника у кожного учня), або замість підручників повинні використовуватися планшети. Дуже важко щодня тягати купу підручників у школи.
Замість звичайної дошки і крейди мені хотілося б, щоб у школі була електронна дошка зі стилусом. Не дуже приємно користуватися звичайною ганчіркою, щоб стерти з дошки, її треба мочити, а потім не завжди з сухими руками йдеш за свою парту. А ось стилус залишає руки сухими і чистими.
Також в школі моєї мрії обов’язково повинен бути величезний спортивний зал, в якому для кожного знайдеться заняття до смаку. Хтось любить грати в теніс, хтось у волейбол або футбол – кожен учень вибере для себе те, що йому дійсно цікаво. А вчитель з фізкультури підтримає кожного починаючого спортсмена і дасть цінну пораду.
Ще в школі моєї мрії кожен учень зможе самостійно вибирати уроки, щоб відвідувати в основному тільки ті з них, які знадобляться в майбутньому. А ще краще, якщо шкільні заняття поповняться новими предметами: наприклад, для дівчаток буде урок кулінарії, а для хлопчиків машинобудування або курси з водіння автомобіля.
Я думаю, що така школа сподобалася б кожному учневі і всі б стали отримувати хороші оцінки. Закінчивши таку школу, набагато простіше було б визначитися з професією і поступити в інститут.
Андрій Чайковський у повісті «За сестрою» змалював трагічний період життя українського народу. Татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руйнували їх, палили, людей забирали в полон.Сумна доля спіткала й село Спасівку. В одну мить залишився Павлусь без матері, діда, втратив він і любу сестру Ганю: «Тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза хату і сховався в бур'яні». Хоча Павлусь був ще малим хлопчиком, він зрозумів, що є єдиним захисником і визволителем своєї сестри. Всього довелося зазнати на довгому шляху до Криму. Хлопчик залишає козаків, старшого брата і батька і їде за сестрою. Для цього треба було бути сміливим і відважним. Таким і був Павлусь. А ще він дуже любив свою сестру. Коли Недоля дізнався, що завзяте хлоп'я поїхало шукати сестру, сказав: «Як хлопець з нього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».Довелося Павлусеві зустрітися з татарами, його і продавали, і приставляли до роботи, і карали. Та навіть у таких умовах він не втрачав почуття власної гідності, виявляв розум, кмітливість і винахідливість. У міру своїх сил він допомагає козакам, які потрапили в неволю, випрошує волю своєму землякові Остапу Швидкому.Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-гірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»
Невгамонна дiвчина
пригоди софiïки