З давніх-давен люди вважали, що книга це джерело знань, найкращий друг та порадник.Ось чому я дуже люблю читати.Кожен день читаючи книжку я пізнаю багато нового,відкриваю для себе новий світ.Існує велика різноманітність книжок.Одні книжки розповідають казки,легенди,оповідання та міфи.Інші розповідають про навколишній світ.Такі книги називають енциклопедіями.
Не обходиться без книжки і школа,бо як можна вчитися без шкільного підручника?Отже книжку треба берегти та піклуватися про неї.У кожного є своя улюблена книжка.Наприклад, у мене вона Лейла блу(книжка).Вона дуже цікава та в ній багато яскравих малюнків.
<span>1. Слова і словосполучення, що виражають упевненість, достовірність того, про що говориться в реченні: безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, дійсно, справді, звичайно, правда, певна річ: Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.</span><span>2. Слова і словосполучення, що виражають непевність, припущення, гаданість повідомлюваного в реченні: мабуть, може, може бути, здається, як видно, вочевидь:</span><span>Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям (Ю. Збанацький).</span><span><span>3. Слова і словосполучення, що виражають радість, задоволення, незадоволення, співчуття, жаль, здивування: на жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне: Населення, на диво, зустріло нас привітно (Я. </span>Баш).</span><span>4. Слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом: Тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені.</span><span>5. Слова і словосполучення, що вказують на джерело повідомлення: з точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому: Сміх, кажуть, віку додає (Ю. Збанацький).</span><span>6. Слова і словосполучення, які вживаються для того, щоб активізувати увагу слухача або читача: знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте: Але доля звела нас дуже близько і,повірте, здружила (Ю. Збанацький).</span><span>Вставні речення<span> здебільшого виражають ті самі значення, що й вставні слова і словосполучення.</span></span><span>Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю, думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам думається, треба сказати).</span>Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами:<span>Справді<span>, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулися голоси (С. Журахович); Перші олімпійські ігри, за народними переказами, відбулися 776 року до нашої ери.</span></span>Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці:<span>У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник); Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда); Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер — пора настала — хуртовина загуляла (Янка Купала).</span>
Якось я повертався з магазину і побачив маленького кошеня. Він був чимось налякан. Мені його стало шкода, і я вирішив взяти його з собою. Я його приніс додому, помив та нагодував. Я бачив, як його очі почали сяяти від щастя. На наступний день він мене розбудив тим, що застрибнув на мене. Я зрозумів, що ця дружба назавжди. З того моменту ми стали нерозлучними товаришами.
Надеюсь, что помог Вам