Було колись на світі королівство, яке мало назву Україна… Щедра земля під високим волошковим небом, осяяна промінням вічного сонця. Задумливі степи зі своїм високим різнотрав’ям, широкі поля золотої пшениці, що грає хвилями. Густі стародавні ліси, гірські вершини, які здіймаються високо в небо, сині плеса озер, що манять своєю прохолодою, ріки – швидкоплинні, гірські, бурхливі. Калина край вікна, яка чарує білим цвітом навесні та сяє червоним намистом, восени, похилена верба, прекрасна у своїй зажурі, маленькі хати, що немов хустини біліють поміж зеленими садками. А квіти… Яких тільки квітів тут не має! І чорнобривці, і голубі, наче дівочі очі, волошки, ніжні незабудки, горді троянди, сором’язливі лілії, червоні як жар маки, айстри, півонії, півники… Всю цю красу можна побачити біля кожної української хати.
Україна – країна трагедій та краси, країна, де найбільше люблять волю, але найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю.
Велична і трагічна історія була в держави. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити народ.
Ось і знову напад… Сусідній король вирішив відвоювати частину території України. Оголосив війну, надіславши своїх воїнів. Тож матері, дружини, сестри, зі слізьми на очах, відряджали своїх синів, чоловіків, братів, батьків на захист свого краю.
Зійшлися два війська в бою… Звичайно перевага була на боці війська України, адже кожен мав у своєму серці любов до власної землі…
Пройшов час, завдяки подвигам воїнів-патріотів, які віддавали своє життя не замислюючись, українське військо здобуло перемогу. Показавши, що не можливо здолати народ, в якого в серці горить іскра єдності, любові та добра.
З того часу королівство процвітає, а народ живе в мирі та достатку. Воно стало на стільки могутнім, <span>що більше ніхто не насмілився зазіхнути на цілісність Україна.</span>
Блудный.2 строка расточил. согрешил.3 строка младший.распутный.покаявшийся.4 строка раскаялся никогда не поздно.5 строка сын
<span>Анализ повести «Завтра была война» Бориса Васильева Повесть Бориса Васильева «Завтра была война» посвящена последнему предвоенному году в России. Точнее, последнему предвоенному учебному 1940 году, поскольку главные герои повести – школьники, ученики девятого класса в маленьком городке.</span>
Шестнадцатилетние в 1940 году – это то самое поколение, которое родилось сразу после революции и гражданской войны. Все их отцы и матери так или иначе участвовали в этих события.
Маленькому Миколаше приснился сон, что у него есть разменный рубль, подаренный бабушкой. Свойства разменного рубля, полученного от продажи чёрной кошки в рождественскую ночь на перекрёстке 4-х дорог, были особенными: он после полезной покупки возвращался в карман хозяина, а после бесполезной -- пропадал навсегда.
И приснилось мальчику, что он на ярмарке покупал на разменный рубль подарки для других: свистульки для бедных детей, платья и платки девушкам и старушкам, запонки невесте, ремень кучеру Константину, Псалтырь скотнице и гармошку башмачнику Егорке. Все были счастливы, довольны и хвалили барчука.
Вдруг Миколаша увидел, что все его покинули и собрались вокруг человека в полушубке, поверх которого надет жилет с блестящими пуговицами. Мальчик решил вернуть расположение и обожание людей и купить этот жилет, привлекший всеобщее внимание. И тотчас же разменный рубль исчез. Мальчик заплакал и проснулся.
Когда же он рассказал свой сон бабушке, она успокоила его, сказав, что разменный рубль -- талант и что "...это есть сила, которая может служить истине и добродетели, на пользу людям, в чем для человека с добрым сердцем и ясным умом заключается самое высшее удовольствие". А жилет с блестящими пуговицами -- суета, от которой лучше и богаче не сделаешься, потому что она питает гордыню.
<span>Мальчик понял, что сделаться богаче можно только тогда, когда делаешь что-то для других и попросил бабушку пойти с ним на ярмарку наяву, чтобы купить для людей всё то, что он купил им во сне, потому что только тогда можно будет почувствовать себя по-настоящему счастливым</span>
