Багато людей мають все щоб бути щасливими.Але вони пісемісти.У всьому шукають якусь прикрість.ТРеба бути оптимістом,підбадьорювати друзів.Бути щасливим за допомогою оптимізму.
-Привіт
-Привіт,Романе
-Чула,що сталося з Олею?
-Ні
-Ії пограбували
-Як?Коли це сталося?
-Позавчора
-Розповідай
-Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе
-Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували?
-Так.Добре,що постраждалих немає.
-То їй ще пощастило.
-У мене теж був такий знайомий
-Вас теж пограбували?
- Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася
-І у нього нічого не вийшло?
-Ні,на щастя
-Бачиш до чого призводить необачність?
-Та бачу.А вона сильно злякалася?
-А ти як думаєш?
-Напевне,що так
-Отож бо й воно
-Слухай,а давай провідаємо іі?
-А коли?
-Зараз.
-Тоді заходь до мене,підемо разом. Давай?
-Тоді до зустрічі?
-До зустрічі.
Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами і засіяних горем, политих кров’ю. Горем і кров’ю горців. Пейзаж — подальша розповідь про сумні події. З цією метою автор використав народнопоетичний метафоричний образ засівання горя і сліз. У символічному образі Прометея Т. Шевченко показав незламність народів царської Росії, їх титанічність і життєдайність, що протистоїть хижаку — царизму, який «карає… що день… добрі ребра й серця розбиває» і п’є кров трудящих. Але народ безсмертний, його кров «живуща», і тому кат народів «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої». Поет незмірно радіє з приводу того, що серце народу «знову оживає і сміється знову». Як гімн нездоланності народу звучать натхненні слова поета: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.
Синонимы
Через двести — триста лет жизнь на Земле будет невообразимо прекрасной, изумительной. (А. Чехов. )
Омонимы
Унылая пора! очей очарованье! (А. Пушкин. )
Ноги давит узкий хром – В день обмозолишься и станешь хром. (В. Маяковский)
Антонимы -
И ненавидим мы и любим мы случайно,
Ничем не жертвуя ни (злобе) , ни (любви) .
И царствует в душе какой-то (холод) тайный,
Когда (огонь) кипит в крови
Лермонтов;
<span>( слова которые в скобках () вне данного контекста антонимами не являются: у слова любовь антоним ненависть, у слова жара – холод; слова же ненавидеть и любить из первой приведенной строки – языковые антонимы. )</span>
КОЛОМИЙКА
<span>(від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.) 2. Народний танець гуцульського походження. Музичний розмір 2/4, темп жвавий.
</span>
