... слідили А
... розбишак Б
... окружили А
... ніяк Б
Відповідь: перехресне римування (перший рядок римується з третім, а другий римується з четвертим).
Посмотри в начале, там когда говорят что-то про Захара Беркута и его сыновей там сразу Максима описывают, а в характер можно вписать всякую ерунду про мужественность, смелость, патриотизм и тому подобное
Я вважаю що він став хорошим господарем. і його шоколадна фабрика знову відкрилась.в його місті з`явилось безліч робочих мість,а шоколаду стало ще більше.мабуть він як віллі вонка проводив різноманітні експерименти з шоколадом.звичайно він би це робив не сам йому допомагають дивовижні істоти умпа-лумпи.і звичайно завжди поруч з ним була його щаслива сім`я.
Відомий український поет і письменник І. Франко казав: "Пісня і праця — великі дві сили!" Давайте замислимося, чому це "сили"? Споконвіку живе в Україні пісня, поєднавши в собі пристрасне, емоційне слово з чарівністю музики. Вона супроводжує людей все життя — від колиски до могили, бо немає такої події або такого почуття, що не знайшло б свого відображення в пісні. Материнська колискова, ніжна пісня кохання, весільна співанка, бойовий гімн, врешті — пісня-голосіння над померлим. Вона, як і доля народу, виростала на черствому хлібі історичних подій. Цілі історичні періоди відомі нам саме з пісень. Ліна Костенко казала:
<span>Історії ж бо пишуть на столі, </span>
<span>Ми ж пишем кров'ю на своїй землі, </span>
<span>Ми пишем плугом, шаблею, мечем, </span>
<span>Піснями і невольницьким плачем. </span>
<span>Не завжди ми знаємо авторів пісень — багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами. А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів і самі часом гинули разом з вояками! Пісні-думи зберегли для нас, нащадків, як пам'ять про славні подвиги і героїзм захисників Вітчизни. За словами знову ж таки Ліни Костенко: </span>
<span>Про наші битви на папері голо </span>
<span>Лише в піснях вогонь отой пашить... </span>
<span>Кожна пісня — це вже характер. Були й інші пісні. "Реве та стогне Дніпр широкий", — співаємо ми й сьогодні. </span>
<span>І в мирні часи пісня поруч з ними. Існує безліч прекрасних пісень, що прославляють волю і незалежність нашої Батьківщини, підкреслюють безсмертну красу нашої мови. </span>
Пропоную дібрати такі цитати до образу Марусі Богуславки:
