<span>Сашко i Олесь герої творiв М.Вiнгравського і
Г.Тютюнника мене навчили, що потрібно любити природу і захищати її як це роблять вони. Вони мене навчили тому, що не можна нищити природу просто так, як це робили однокласники Олеся, і як Васили Чепіжний хотів вбити Сіроманця.
( Від мене: можливо на 1 ст. не вийде,але треба буде писати широким почерком)</span>
Особливість дусм в тому,що це велика епічна пісня їчуєтьсяного зісту.В думах оспівується любов до батьківщини,боротьба за неї,суспільно-політичне і
побутове життя людей, які виконувались у супроводі кобзи, бандури чи
ліри. Науковці підкреслюють, що думи, виникнувши в конкретних умовах свого
часу, відповідали реальним запитам доби та характеру розвитку цілого
фольклорного процесу.
1. 1845<span>
2. «Минають дні, минають ночі»: роздуми поета над важкою долею своєю і пригнобленого люду.
3</span>. «Минають дні, минають ночі»: засудження пасивності народу, який «спить на волі» і не прагне позбавити себе кайданів.
4. громадянська лірика.
5.Епітети — пожовкле листя, гнилою колодою, доброї, злої долі<span>
6. чотирьохстопний ямб
</span><span>7.перехресне</span>
<span><u>Михайло зволікав зі шлюбом, боявся осуду односельців і
найбільше того, що батьки можуть покарати його за вибір дружини і не
дати землі. У своїй передчасній смерті та поламаному житті Анни винен і
він. Михайло обіцяв Анні розповісти батькам про намір одружитися з нею.
Та кожного разу відкладав, зволікав, був нерішучим. І за це був
покараний долею. Заради нього Анна пішла в місто, де найнялася
служницею, з вини Михайла стала покриткою.</u>
<u>Коли
ж Рахіра підігріла в ньому жадобу власності, оте чорне зло затьмарило
його розум і він зважився на найтяжчий гріх. Письменниця кожним своїм
словом застерігає, що вбивство — непрощенний гріх.</u></span>
