1.Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками, розтуленими назустріч теплу й сонцю.
2.Яблуні посхиляли до землі гілля, обтяжене медовими запашними плодами.
3.Нависаючі над обрієм хмари здавалися важкими й суворими.
4.Прикований до стелі Прометей подолав нелегкий шлях від темряві до світла.
-Добрий день, бібліотекарю!
-Добрий, Андрію. За чим прийшов цього разу?
-Потрібен "Кобзар "
- Я бачу, ти вирішив почитати українську літературу...
- Треба наздогнати пропущене.
-Зачекай хвилину, зараз принесу.
- Дуже дякую.
Часом люди навіть не уявляють, які чудеса стаються, коли вони сплять. Увісні ми бачимо прекрасні картинки або сташні ситуації, проте, все одно, кожна людина любить спати...
Одного разу Костик лягав спати один. Його батьки пішли на вечірню прогулянкую. Хлопчик був не дуже слух'яним, тому спати він не збирався.В нього був молодший братик - Назар. Дітлахи не спали довгий час... Вже перевалило за дванадцяту, а Костик з братиком не спали. Їм було цікаво дізнатися чи насправді існує казковий Пітер Пен!
Коли вся вулиця лягла спати, діти помітили якийсь мерехт за вікном. То був якийсь світляк... Згодом до не слух'яних дітей завітав якийсь хлопчина. Костик не бачив як той потрапив до кімнати тому перше, дуже злякався, а потім зрадівши почав стрибати на місці. Пітер не промовив ані слова, лиш дивився на сонних, зрадівших дітей. Костик питав у нього,чи справді той вміє літати, а чи справді, він забере їх тепер до себе у країну? Та Пітер мовчав,лише дивися та похмуро супив брови.
В вікно залетів все той же світляк, виявилося -це Дінь-Дінь. Вона сказала хлопцям, що своїм не послухом вони викликали серед ночі Пітера Пена. Доречі ще вона сказала, що Костик полетить з ними і ніколи, ніколи не поернеться додому!
Костик злякано обійняв Назарка.Фея наказала прощатися. Засмучений хлопчина став благати відпустити його, та марно.
На ранок, Назарк прокинувся і не побачив Костика. Хлопчик дуже засмутився,і почав плакати. До нього одразу ж прибігла матуся та заспокоювала його. Він розповів їй, що Костика завбрав з собою Пітер Пен. Мати погладила по голівці дитя, та промовила, що не ворто засмчуватися, адже Костик зараз у школі й він скоро прийде цілий та неушкоджений.
Врода Пахощі
Київ Карпати
Черкаси окуляри
Ворота граблі
Сміливість ножиці
гіпс дріжді
мед Піренеі
вила консерви
бджільництво шахи
золото вечорниці
хімія Дубоссари
Дніпро
перець
малювання
