Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе питання: «Куди ви так поспішаєте? Ще встигнете! Не ображайте гідність людей! » Нам із подругою стало соромно штовхатися в юрбі, і ми спокійно відійшли. Ніби розуміючи, бабусі посміхнулись нам тепло і щиро.
<span>Мабуть, усім нам треба іноді замислитись над тим, що ми робимо. </span>
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невіддільною від долі української мови.Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що «малороссийского языка» взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак...ХІХ століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного.століття виявилося ще страшнішим. Українське слово бідувало, вмирало з голоду, плакало над страченим, але відроджувалося. І доки народ мав свою мову, його серце завжди оживало, гоїлося, сміялося.Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.Поет схвильовано писав про державну мову України:Вона, як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ.Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.<span> </span>
1)Укажіть рядок, у якому всі слова - займенники:
<span><span>1. він, все, вже, її, стільки;</span><span>2. його, скільки, хто, що;</span><span>3. свій, себе, куди, отой;</span><span>4. ніхто, будь-де, який-небудь, абищо.
2)</span></span>Укажіть рядок, у якому всі слова - питально-відносні займенники:
<span><span>1. такий, який, котрий, всякий:</span><span>2. кого, деякий, ніхто, чим;</span><span>3. скількох, ким, якого, чому;</span><span>4. цей, отой, дещо, хтось.
3)</span></span>Укажіть рядок, у якому всі слова - заперечні займенники:
<span><span>1. ніякий, нікуди, ні з ким, ніскільки;</span><span>2. ні при кому, нікотрий, ні до чого, ніщо;</span><span>3. нізвідки, ні в якому, нічого, нікому;</span><span>4. ні при яких, ніде, ні для чого, ні
з котрим
4)</span></span>Позначте рядок, у якому всі слова - вказівні займенники:
<span><span>1. такий, стільки, сей, той;</span><span>2. цей, інший, кожен, цієї;</span><span>3. такого, жодним, цього, се;</span><span>4. тим, сам, цим, таким.
5)</span></span>Позначте рядок, у якому всі подані назви є розрядами займенників:
<span><span>1. якісні, відносні, присвійні;</span><span>2. означальні, відносні, присвійні;</span><span>3. кількісні, особові, зворотні;</span><span>4. порядкові, вказівні, питальні;</span><span>5. відносні, збірні, неозначені.
6)</span></span>Укажіть рядок, у якому всі слова - займенники:
<span><span>1. цей, такого, який, він;</span><span>2. всякого, куди, кого, чим;</span><span>3. дехто, десь, кимсь, деякий;</span><span>4. ніхто, будь-де, який-небудь, абищо;</span><span>5. декотрий, деінде, казна-хто, весь.
7) </span></span>Укажіть речення, у якому вжито відносний займенник.
<span><span>1. Чим вище підбивалося вгору сонце, тим швидше розвіювався туман (Ю. Збанацький).</span><span>2. Усе там здавалося Валерикові незвичайним (О. Гончар).</span><span>3. Для науки всяка старовинна річ наших прадідів має неабияку ціну (Г. Коцур).</span><span>4. Хлопець усією істотою відчував красу цього зимового степу (О. Донченко).</span><span>5. Вийди, Катре, з хати: я щось маю розпитати, дещо розказати (Т. Шевченко).
8) </span></span>Позначте речення, у якому вжито неозначений займенник.
<span><span>1. Ми збирали з сином на землі каштани (М. Рильський).</span><span>2. Чого ви прагнете, грабіжники з пустелі? (М. Рильський).</span><span>3. Обстріл набув такої інтенсивності, якої ніхто не міг передбачити (Я. Ваш).</span><span>4. Жадан сидів проти Морозова й щось підраховував олівцем (Я. Ваш).</span><span>5. Ніяке дитяче товариство хлопця не приваблювало (Я. Ваш).
9) </span></span>Позначте речення, у яких ужито означальні займенники.
<span><span>1. Ніяких змін ніде вони не запримітили (Ю. Збанацький). </span><span>2. По тім боці Дунаю сиділо двоє людей (М. Коцюбинський). </span><span>3. На всьому вже відчувалося дихання осені (А. Шиян). </span><span>4. І я згадав своє село. Кого я там коли покинув? (Т. Шевченко) </span><span>5. Тут кожен камінь пише заповіт і кожна гілка шле адреси літу (А. Малишко). </span><span>6. Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина). </span><span>7. Стояла я і слухала-весну, весна мені багато говорила (Леся Українка).
10) </span></span>Виділіть рядок, у якому всі неозначені займенники пишемо через дефіс:
<span><span><span>1. хтозна/кого, казна/з/ким, якого/небудь, будь/котрий; </span><span>2. хто/небудь, аби/який, бозна/якому, казна/що; </span><span>3. де/чим, казна/чийого, бозна/скількох, будь/скільки; </span><span>4. бозна/які, будь/котрими, хтозна/яких, що/небудь; </span><span>5. де/котрі, будь/що, скільки/небудь, бозна/хто; </span><span>6. будь/скільки, скільки/небудь, хтозна/що, казна/чого; </span><span>7. аби/кого, будь/який, скільки/завгодно, казна/кому
Вибирете из этого 6. На вопросы надеюсь ответите сами)</span></span></span>
