<em>Хліб</em><em>, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi. Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти.
Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi - птахам.
Народжується дитина —ідутъ iз хлібом. </em>
<em>Виряджала</em><em> </em><em>мати </em><em>сина</em><em> </em><em>в </em><em>дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба.
Вiдзначали весiлля з хлiбом-сiллю та весiльним короваєм.</em>
<em>Будували</em><em> </em><em>хату —неодмінно приходили з хлiбом.</em>
<em>Проводжали</em><em> </em><em>в останню</em><em> </em><em>путъ</em><em> </em><em>- з хлiбом</em><em>.</em>
Накивати п'ятами-втекти.
<span>Шпортати клюкою- шукати.</span>
<span>Не мати ніякої спілки-не товаришувати.</span>
Дієслова доконаного виду означають дію, уже завершену, і відповідають на питання що зробити? Що зробив? Що зроблю? ...
Учень вивчив вірш напам`ять<span>.
</span>Важко постійно йти вгору<span>.
</span>Тетяна подарувала подрузі фото на пам`ять<span>.</span>
рав'яниста багаторічна рослина (10-25 см заввишки) з довгим розгалуженим, повзучим кореневищем і пучками коренів. Квітконосне стебло голе, прямостояче, безлисте, оточене при основі трьома-шістьма бурими піхвами. Листки прикореневі, звичайно їх два, зрідка один або три, довгасто-овальні або еліптичні, великі (10-16 см завдовжки, 4-6 см завширшки) . Основа листка клиноподібна, у зовнішнього листка вона переходить у довгу піхву, яка обволікає стебло і черешок внутрішнього листка. Квітка зібрана на верхівці стебла в однобічну 6-10-квіткову китицю. Квітконіжки при основі з коротким плівчастим приквітком. Квітки правильні, з простою округло-дзвоникоподібною, білою, шестизубчастою оцвітиною (до 10 мм у діаметрі). Тичинок шість, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід — малонасінна червона ягода. Плоди конвалії поїдається птахами, і насіння конвалії переносяться в шлунку птахів на далекі відстані.