Виновна конечно! (это мое мнение)
<span>Розмова Русалки з "Тим, що греблі рве".Водяник не дозволяє Русалці гуляти з "Тим, що греблі рве" і вона занурюється в озеро.</span><span>Дія І
</span><span>Лукаш іде по лісу з дядьком Левком.Лукаш хоче зробити очеретяну сопілку і залишається на березі, а дядько Левко іде рибалити.Від гри сопілки прокидається Мавка після зимового сну.Розмова Лукаша з Мавкою.Дядько Лев повертається і кличе небожа Лукаша.Лукаш збирає хмиз і розпалює вогнище.Дядько Лев розповідає казку.Дядько засинає, а Лукаш зустрічається з Мавкою.Русалка підмовлює потерчат і Куця.Потерчата заводять Лукаша у драговину.Мавка рятує Лукаша.Дядько Лев забирає Лукаша додому.</span><span>Дія ІІ
</span><span>Лукаш побудував хатку у лісі, засіяв поле житом і пшеницею.<span>Матері Лукаша не подобається Мавка, вона хоче іншу невістку.
</span><span>Килина і Лукаш жнуть жито.
</span>Лукаш проводжає Килину додому.Мавка танцює у Перелесником.З'являється "Той, що в скалі сидить" і забирає Мавку.Лукаш засилає сватів до Килини.</span><span>Дія ІІІ
</span><span>Лісовик перетворив Лукаша на вовка, але Мавка знов обернула його на людину.Куць зіпсував всіх лукашевих корів і коней.Лукашева мати свариться з Килиною.Мавка перетворюється на вербу біля Лукашевої хати.Килинин син вирізає з верби сопілку.Лукаш повертається додому, граєна вербовій сопілці.Верба згорає, вогнище переходить на Лукашеву хату.Лукашева хата згоряє.Лукаш з сім'єю відправляється в село.<span>Лукаш грає на сопілці мавчиній постаті</span></span>
Наверно но это не точно о коком нибудь мальчике который остался сиротой и всегда мечтает что бы его кто нибудь любил или забрал в другую семью
1) "...Как теперь вижу я <...> сгорбленную добрую фигурку в чепце, из-под которого виднеются седые волосы...". "...У меня недоставало сил взглянуть в лицо доброй старушке..."
2) Он относится к няне с несмерной добротой, лаской, с любовью.
3) Она почтительно относилась к помещикам, с робостью говорила при них, с крестьянами она относилась также вежливо, ничуть не грубо.
4) Наталья Савишна подумала, что помещики гонят её за какие-то проступки, за грехи перед двором, а она была преданна своим хозяевам, и не хотела уходить.