День рождения нынче у Даши!
Артистичной, блистательной, яркой,
Шебутной имениннице нашей
Акростих будет лучшим подарком! ©
<span>Актуальний заповіт Ярослава Мудрого був як і вчаси правління князя так і сьгодні, бо він проповідував єдність, працю на користь своєї землі, відстоював наше право на свою землю і заперечував зазіхання «варягів».Він підказує, як треба жити сьогодні, бо мудрість — вічна, вона не міняється з часом. Це значить, що заповіт Ярослава не втратив важливості й сьогодні, і ми, нащадки мудрого князя, повинні бути вдячними йому за його поради.</span>
Тема ролі поета в суспільному житті завжди хвилювала письменників, починаючи від давнини до сучасності. Мабуть, не було такого поета, який би у своїх творах не зачепив мотив служіння народу. Ця тема є також і однією з провідних у ліриці Пантелеймона Куліша, адже він ставив своїм завданням будь-якими способами сприяти збереженню духовного цвіту української нації. На переконання Куліша, світ образної словесності не повинен бути лише художнім еквівалентом довколишньої реальності, що відповідає й основним принципам романтизму як художньої системи. У романтизмі вирішальна роль надається митцю, його творчій уяві, що має перетворювальний, узагальнено-символічний, деміургічний та ігровий характер.
Тема «Осмислення Кулішем ролі поета і його творчості» характеризується недостатньою розробленістю в літературознавстві. До цього питання зверталося небагато літературознавців, найчастіше це були вкраплення у дослідження іншої, ширшої тематики. Зокрема, цю проблему розглядали О.Вертій, М.Зеров, Є.Нахлік, С.Пінчук
Це:
Характеристика запорізького козака
<span>І зовні, й за внутрішніми
якостями запорізькі козаки загалом являли собою характерні типи своєї
народності й свого часу. За описом
сучасників, вони були здебільшого зросту середнього, плечисті, ставні, міцні,
дужі, з лиця повновиді, округлі й від літньої степової спеки смагляві. З
довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем, або чуприною, на тім’ї,
у смушевій гостроверхій шапці на голові, вічно з люлькою в зубах, питомий
запорожець завше дививсь якось похмуро, вниз, спідлоба, сторонніх зустрічав
спершу непривітно, відповідав на запитання вельми неохоче, але затим помалу
м’якшав, обличчя його поступово під час розмови набувало веселого вигляду,
жваві проникливі очі займалися блиском вогню, і вся постава його дихала
мужністю, звитягою, завзятою веселістю й неповторним гумором. У внутрішніх
якостях запорізького козака помічалася суміш доброчинностей і вад, завжди, втім,
властива людям, які вважають війну головним заняттям і головним ремеслом свого
життя: жорстокі, дикі й безжальні щодо своїх ворогів, запорозькі козаки були
добрими друзями, вірними товаришами, справжніми братами у стосунках одне з
одним, мирними сусідами до своїх соратників за ремеслом, українських і донських
козаків; хижі, кровожерні, невтримні на руку, нехтуючи будь-які права чужої
власності на землі ненависного їм ляха чи бусурмана, запорізькі козаки у себе
вважали звичайну крадіжку якогось батога чи пута страшним злочином, за який
винного карали на смерть.</span>
Світлий бік характеру запорізьких козаків складали їхня благодушність,
нескнарість, щедрість, безкорисливість, постійність у дружбі, яку так високо
цінували в Запоріжжі висока любов до особистої свободи, за якою вони надавали
перевагу лютій смерті, ніж ганебному рабству; глибока повага до старих і
заслужених воїнів і взагалі до всіх «військових ступенів»; простота, помірність
і винахідливість, при потребі, в домашньому побуті чи в різних безвихідних випадках
і фізичних немочах.
До захожих і заїжджих людей запорозькі козаки завжди були гостинні й
привітні.
На війні запорізький козак відзначався завжди розумом, хитрістю, вмінням у
ворога «виграти вигоди, якнайшвидше на нього напасти й несподівано заманити»,
вражав ворога великою відвагою, гідною подиву здатністю витримувати найтяжчі
випробування й жах смерті.
<span> Для того щоб налякати чи
пригрозити ворогові, запорожці нерідко самі поширювали про свою силу й
непереможність неймовірні розповіді й примушували вірити в те інших.</span>
У вільний від походів час
запорозькі козаки любили, лежачи на животах, побазікати, послухати розповіді
інших, тримаючи при цьому в зубах коротенькі люлечки.
Бувши високими шанувальниками
пісень, дум і рідної музики, запорожці любили послухати своїх боянів,
сліпців-кобзарів, нерідко самі складали пісні й думи і самі бралися за кобзи,
які були в них улюбленим музичним інструментом.
Київ – одне з найдревніших міст України. Це столиця моєї батьківщини. Точна дата його заснування невідома, проте на думку археологів, воно з’явилося ще у 6-7 столітті нашої ери. За старовинною легендою його заснували три брати - Кий, Щек та Хорив, а також їхня сестра Либідь. Київ став колискою, з якого постала могутня держава Київська Русь.У давні часи тут правили величні князі, діяння яких і досі впливають на наше життя. Це і Володимир Великий, що охрестив Русь, і Ярослав Мудрий, який об’єднав та зміцнив державу, і Володимир Мономах, відомий своєю мудрістю та далекоглядністю. Київ розквітав та ширився, зайняв почесне місце на карті середньовічної Європи. Розвивалась освіта та книгописання, музика і театр. Багато відомих українських діячів культури та літератури жили та працювали в цьому місті.Проте траплялися і лихоліття. Неодноразово Київ було спалено та розграбовано. Багато війн та смут перенесли його міцні стіни. Були знищені безцінні святині та пам’ятки минулого. Та Київ не втратив за довгі століття своєї краси. Скільки пам’яток культури й історії збереглося до наших днів. Древнє місто і досі радує нас виблискуючими на сонці куполами храмів та монастирів, різноманіттям пишних палаців та маєтків. Прогулянка старовинними вуличками нагадує про минулі часи та історичні події.Київ і досі розвивається, розквітає новими барвами. Зараз це сучасна європейська столиця з височенними хмарочосами та торгівельними центрами, великою кількістю парків та скверів. Багатий Київ музеями та бібліотеками, інститутами та університетами. У ньому розміщується всі центральні органи влади, такі як Верховна Рада та Адміністрація Президента.<span>Київ - це чудове місто, прекрасна столиця України. Він поєднує у собі історичне минуле та динамічне сучасне.</span>
