<em>"</em><u><em /></u><em>Навіщо, ти синку, сушиш хліб?"- запитала мама.</em>
"Найрідніша для мене людина -це бабуся"
Нехіть, мазь, паморозь, увесь, ґедзь, мовець, обмаль, сутінь, молотьба, спільний, дзьоб, льон, сьомий, сядь, козацький, запорізький, київський, вузько, людський, хвацько, військо, батько, рибонька, старесенький, білісінький, малюсінький, хлопчисько, пасовисько, ненька, призьба, вишенька, каньйон, батальйон, нью-йорк, їдальня, читальня, польша, сільський...
Ответ:
Гай-гайовий,Поле-полеве,Край-крайовий,Бій-бійовий, Колір-кольоровий.
Объяснение:
Простите если не правильно
Мова - головний інструмент взаємодії зі світом
Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
Також беремо до уваги, що нехтувати (що?) поради, легковажити (що?) слова, опановувати (що?) знання, постачати (що?) товар, ігнорувати (що?) зауваження, наслідувати (що?) приклад, шкодувати (що?) гроші, оплатити (що?) проїзд.
Порушенням дієслівного керування є такі сполучення: нехтувати (чим?) порадами, легковажити (чим?) словами, опановувати (чим?) знаннями і т. ін.
Проте потребувати (чого?) допомоги, не дає (чого?) можливості, не спинити (чого?) свободи, не знайшов (чого?) роботи, дотримати (чого?) слова, зазнавати (чого?) збитків, набувати (чого?) властивості.
Неправильними є сполучення: потребувати (що?) допомогу, не дає (що?) можливість, не спинити (що?) свободу...
