Якщо я не знатиму традиції нашого народу, то це не мій народ. І я не буду знати як проводити звичаї та свята. Від цих традицій пішов наш народ, і такі звичаї тільки у нас. Ось навіщо знати традиції та звічаї СВОГО народу
Якийсь вітер низький <span>жене стебла соломи </span><span>понад глибокі стежки, </span>повні утоми. В дні, прожиті печально і просто,все було як незайманий сніг. Мені наснилася криниця, водою сповнена до краю. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. Та не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденою, збудять. Наснились сині проліски мені, і я, щаслива плакала вві сні. Тут ніжна осінь, мрійна та м'яка, на кольори багата, розмаїта.
Батько сидів з веслом на кормі<span> —. </span>веселий і <span>дужий.
</span>
<em>увага!
в школi буде вiдбуватись шкiльна виставка на тему Поезii Тараса Григоровича Шевченка</em> приносити можна:плакати, листiвки на яких будуть написаннi вiршi!
<u>мiсце проведення виставки зимовий сад!</u>
Предісторія друзі посварилися і не розмовляли ось одного разу вони зустрілись
-Привіт!
-Привіт!
-Вибач мене за поведінку того дня?!
-Пробачаю, але більше так не роби бо мені було соромно.
-Гаразд, вибачаю, пішли пограємо у хованки!?
<span>-Ну пішли!!!!!</span>
сто сорок пять, восемьсот шестьдесят семь, девятьсот тридцать один, двести девяносто восемь.
