Як подобатися людям? Це справді вічне питання, на яке немає точної відповіді до цього часу. Адже всім вгодити неможливо і не потрібно навіть старатися всім догодити, просто для того, щоб тебе любили. Проте є такі люди до яких всі відносяться добре, в них немає ворогів, їм завжди легко знайти мову з іншими.Але чому? Що їх об’єднує? Насамперед те, що вони завжди щирі з іншими, не навішують на тебе своїх проблем, завжди тактовні, ввічливі, спокійні та завжди щасливі та усміхнені… Цей перелік можна продовжувати ще довго, але я краще дам кілька порад, які дають змогу подобатися людям і бути привітно прийнятим у будь-якому товаристві.<span>1. Щиро цікався іншими людьми. Альфред Адлер, знаменитий віденський психолог, написав книжку “Що повинно означати для вас життя” в якій говорить: “Індивідуум, який не виявляє цікавості до своїх побратимів – людей, переживає найбільші труднощі в житті і заподіює найбільшу несправедливість іншим. ” Це гірка правда, проте в нашому суспільстві найбільше таких особистостей.</span>В Нью-Йоркській телефонній компанії було проведено детальне вивчення телефонних розмов. Вона визначила, яке слово найчастіше використовують при спілкуванні. Ним виявилося слово “Я”. Зокрема в 500 розмовах його використали 3990 раз. Дивно, правда? Тому, якщо ти хочеш мати друзів, роби що-небудь, що вимагає від тебе часу, енергії, безкорисливих почуттів та уважності до інших. Цікався іншими, не будь егоїстом, просто по люби ближніх і тобі будуть відповідати тим самим.<span>2. Усміхайся. Вчинки красномовніші за слова, а усмішка говорить: “Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити.” Просто зустрічай людей з радістю, якщо хочеш, щоб вони раділи зустрічі з тобою. Ти не хочеш усміхатися?</span>Тоді просто змусь себе це зробити і побачиш, результат перевершить очікування. А ще, прочитай пораду Ельберта Хаббарда: ” Кожного разу, коли ви виходите з будинку, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте повними грудьми, “пийте сонячне світло”, вітайте усмішкою ваших друзів і вкладайте душу в кожне рукостискання.”<span>3. Якнайчастіше звертайся до людини за ім’ям. Є проста істина: для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком людської мови. Більше того, люди так пишаються своїми іменам, що прагнуть їх увічнити будь-якою ціною.</span>Наприклад, двісті років тому багатії платили гроші для того, щоб письменники їм присвячували свої твори. Зараз це вже вийшло з моди, але можу сказати з упевненістю, для твоїх нових знайомих буде дуже приємно, коли ти їх називатимеш по імені.<span>4 .Будь хорошим слухачем, заохочуй розповідати про себе.Джек Вудфорд в одному зі своїх творів писав: “Рідко які людські істоти можуть встояти перед лестощами захопленої уваги”. Тому постарайся бути уважним слухачем, цікався іншою людиною і вона відповість тобі тим самим. Щоб бути цікавим, треба бути зацікавленим. Запам’ятай це і успіх у спілкуванні тобі гарантований.</span><span><span>5 .Веди розмову в колі інтересів твого співрозмовника. </span>Ти напевно й сам нерідко помічав, що найбільш приємно розмовляти з людиною, яка розділяє твої інтереси. Дуже легко спілкуватися з особистістю, з якою ти маєш багато спільного. Тому знайди тему цікаву і для твого співрозмовника і для тебе, я впевнена, тобі буде легко це зробити.</span><span><span>6. Намагайся говорити щирі компліменти. </span>Майже кожний вважає себе значною людиною і притому дуже значною. Тому найпевніший шлях до серця людини – це дати їй у тонкій формі зрозуміти, що ти визнаєш її значущість у її маленькому світі, і визнаєш це щиро.</span><span>Отже, тепер ти знаєш, як сподобатися людям і подарувати їм хоч трошки щасливих моментів спілкування з тобою. Використовуй ці правила і, я сподіваюсь, вони тобі допоможуть.) Успіхів!</span>
У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»). Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем. Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих. Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва.Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу. Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків. Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості. Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер. А если коротко розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик».
Нещодавноя прочитав повість М.Стельмаха"Гуси-лебеді летять".У повісті розповідається про дитинство самого письменника.
Михайлик, на перший погляд, здається звичайною дитиною: він пасе конячину,збирає гриби, допомагає батькам по господарству.Але він зростає серед прекрасної природи. Михайлик - бешкетник і доброзичливий, добрий, чемний, кмітливий.
Михайлик був одягнений бідно "Губи в нього товсті, капшучисті", "обстриженого, накупаного і задягненого в нову сорочку і штанці"
Михайлик - це талановита дитина. Із задоволенням і успіхом учиться в школі. Він перечитав усі книжки, які були в хаті. В школі береться до написання п"єси.
Він справжній товариш. Найкращим другом є люба. Михайлик уміє дорожити цією дружбою, він ніколи не образить Люби, не дасть її скривдити. Він любить і поважає свою сім"ю. Саме мати навчила його любити природу. З любов"ю і теплотою згадує свого дідуся й бабусю. Михайлик любить красу природи, батьків, школу. Він є хорошим прикладом для нас всіх