Твори Івана Франка насичені емоціями та потаємними посиланнями. Твір "Захар Беркут" не став виключенням у цьому. Автор у епілозі говорить читачам про слова Захара Беркута та запитує "чи не настав тій щасливий час відродження?". А й насправді. Кожна людина має шанс на перемогу та пробачення, але ніхто не намагається зробити кращою рідну країну. Усіх хвилює постійні бойові дії та власні проблеми. Наше молоде покоління росте у поганих умовах, які ми можемо змінити на набагато кращі, завдяки витривалості та мужності. Для цього нам потрібно об'єднатися і ми будемо непробивною стіною. Ми не повинні чекати відповідного моменту, адже поки не зробимо ривок він не настане.
В літературі все ідеалізовано. На жаль, в нашому світі немає нічого вічного. Це реалії життя. Як на мене, букетно - цукеровий період - це проста закоханність. А кохання приходить потім. Коли люди вчаться не звертати увагу на певні недоліки своєї половинки, терпіти, пробачати, чекати, поважати.
Кохання може бути довгим, якщо обидві людини прикладають певні зусилля, аби зберігти його. Одного бажання мало, бажання однієї людини - це замало для кохання.
Я не хочу туди тому що там усе недооблено
1. Зберусь з думками
2. Прочитаю свій сценарій
3. Перепочину
4. Вчу слова для сценарію
5. Знімаюсь у кіні !