<span>Напиши что к лосю пришол ветеринар!</span>
Ознаки народної балади: напружений сюжет, трагічний фінал, метаморфоза (дівчинка перетворюється на русалку).
Художні засоби:
- епітети: високі палати, мною малою, мною молодою, синьою дніпровою водою, моя грішна мати, тихо похитнулась, дніпрові дівчата;
- метафори: залоскочи серце, серце сміється, п’є-уп’ється, хвилі привітайте, лозина похитнулась.
- порівняння: кров-сльози; поринула, мов пліточка.
- пестливі слова: русалонька, русалочка, пліточка, радісінькі.
Зазначені художні засоби теж типові для усної народної творчості.
Чи має життя сенс? Якщо так, то який саме? Це постійні, чи так звані буттєві питання. Можна на тривалий період забути про них, поринути в побутові, повсякденні проблеми, але життя влаштовано так, щоб зовсім знехтувати, проігнорувати це питання не може навіть найбільш байдужа та духовно спляча людина. Неминучість смерті та її провісників — старіння та хвороби, факт скороминучого зникнення в минулому миттєвостей життя з усіма проблемами, є для кожної людини неусуваним нагадуванням про невирішене, відкладене питання сенсу життя. Отже, у людському житті завжди ставиться питання вибору між пріоритетом духовного та матеріального.<span>О. Турянський у творі «Поза межами болю» показав боротьбу в людині біологічних інстинктів і духовної волі до життя, підніс загальнолюдські цінності — дружбу, вірність, гуманізм, любов до рідних та батьківщини, що єднають людські серця, звільняють і просвітлюють душу. Оптимістично звучать слова Добровського наприкінці твору, звернені до оповідача, а насправді до кожної людини: «Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть». Тож попри трагічність зображуваних подій (живим лишився лише Оглядівський) провідна ідея перемоги духа над матерією яскраво втілена через засоби експресіонізму.</span><span>Часто можна почути думку про те, що матеріальні цінності — це не головне, це дуже приземлені й негідні забаганки, а найперше, про що має дбати людина,— це моральна чистота, висока духовність, потяг до творчості.</span>
Думка яка виражає чітке зображення або ж правду про предмет чи людину , яка заставляє задуматись
У творі "Захар Беркут" автор активно використовував архаїзми, історизми та діалектизми.
Архаїзми та історизми - це застарілі слова, тобто слова, що вийшли із ужитку.
Архаїзми позначають поняття, що продовжують існувати і тепер, але зараз позначаються іншими словами.Наприклад: уста (губи), вітець, рамена (плечі), се (це).
Історизми позначають поняття, що з часом зникли і зараз не існують.
Наприклад: боярин, постоли (селянське взуття із цілого шматка шкіри), смерди, хлопи (селяне), пищаль (вогнепальна зброя), тощо.
Діалектизми - слова, які вживаються тільки мешканцями певної місцевості. У творі "Захар Беркут" йдеться про Карпатську Русь, і автор використовує діалектні слова, щоб це підкреслити.
Наприклад: Стрій (одяг), плай (стежка у горах), жубровий (шкіряний), скімити (боліти), чепіргатий (зубчатий), шпара (щілина), прецінь (однак, адже), дідицтво (володіння, маєток), туратися (звернути увагу, чіпати). ховзький (слизький), тощо.