Фантастичні елементи
Чарівна шафа, яка може переносити людину в інші часи, коралі, привиди
Дорогий Климко!
Ти мені дуже сподобався за свої риси характеру а саме як за щирість , добрість ,мужність,турботливість,відповідальність за доручену справу.Я б назвав тебе маленьким лицарем,адже не кожна дитина твого віку могла б таке пережити.Мені дуже хотілось щоб кожна дитина брала приклад з таких ідеальних людей як ти.Була б в мене можливість я б взяв всю сіль яка в мене є дома і привіз її до тебе , але це не можливо.Надіюсь цей лист дійде до тебе .
З повагою ______
Епітети: зелені віти, мохнаті дуби, молода травиця.
метафори: сонце світило стиха ,любо було поглянути як воно розливалося
В савані жив білий леопард Константин,який був вегетеріанцем.Одного разу він спіймав ягничку,бо вона не хотіла йти до нього в гості,щоб зїсти салат з капустою.Ягничка погодилася прийти,якщо леопард додасть в салат травичку,яку жує бегемот.Бегемот дав трохи своєї травички Константину і попросив у нього трошки моркви.Леопард пішов до мавпи Діани,яка дуже любила їсти моржів.Всі моржі збудували собі кораблі з крижині жили на них.Леопард Константин вкрав у неї трохи моркви,яку мавпа додавала у суп з моржів і дав її бегемоту.Бегемот дав леопарду травички і Константин пішов додому , щоб зробити салат для ягнички.Але ягничку втопили в болоті два вужі і тому Константин їв салат сам.
<span>Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.</span>