1.На самому краї села, од вигону, стояла невеличка хатка, вікнами на широкий шлях. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Не достатки, а тяжка праця кидалась в вічі. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті. 2.А й дитина ж то вийшла — на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти жваві, — як дзиґа крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те! дай друге! — як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, — не такий, ні! Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!», або — ножа, або — веретено...» То він і почне: «А де ж воно лежить, чи стоїть?» Отак розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме й повагом подасть...
... Хлопчиків дуже вразив варварський вчинок дядька Шпичака. Томувони поїхали до лісника і розповіли йому про жорстокий вчинок дядька. Лісник уважно слухав і думав, як заспокоїти хлопців та покарати дядька. Разом вони поїхали на місце злочину. Лісник впевнився, що лось з заповідника та вжахнувся з жорстокості людей до природи. Лісник вирішив, що покаранням для дядька буде піклування про тварин в заповіднику до кінця його життя, а хлопцям дозволити приходити до заповіднику в будь-який час. Завжди шкода кожну тварину, яка страждає від бездушності людей.
Яка ж тільки чудова, наша українська мова!!! І милозвучна, а ще й солов'їна! Українська мова - це наша рідна мова, яка дісталася нам від батьків. Її часто порівнюють з калиною, барвінком, пташками та всім гарним, що є на білому світі. Якщо ти цураєшся своєї мови, то ти не патріот скоєї країни. Отже, підходячи до висновку твору, "Ти можеш назвати себе патріотом України тільки в тому випадку, якщо ти знаєш українську мову, любиш її, шануєш та ціниш".
<span><em>1. Маленька хуха-Моховинка</em> <em>2. Жито хухи</em> <em>3. Зовнішність Хухи</em></span><em>4.</em><em>. Порятунок сосни</em><span><em>5. Нема де є життя</em> <em>6. Велика та тепла хата </em> <em>7. Самотність на душі хухи</em> <em>8. Врятована Лиска </em> <em>9. Нові друзі хухи</em> <em>10. Злий дід прийшов до хати</em> <em>11. Поранена моховинка</em>
Михайлик зацікавлений у житті хлопчик , він любив питати діда про небо . Михайлик єдиний з сім'ї хто міг читати , тому й читав дні на проліт . Хлопчик дуже великодушний бо коли він вкрав 4 стакана насіння для того щоб купити книгу (це ще раз вказує на те что хлопчик любить читати ) він не купив її бо віддав половину насіння жінці з дитиною